Обстріли, посуха та дефіцит людей: як працюють аграрії Запорізької області в умовах війни
В Україні тривають жнива. Дані Міністерства аграрної політики та продовольства України свідчать про те, що станом на 16 серпня 2024 року, в Україні було зібрано 28,5 млн тонн зернових та понад 3,4 млн тонн олійних. Попри усі виклики, треті жнива в умовах повномасштабного вторгнення проходять й у Запорізькій області. Навіть з урахування несприятливих погодних умов, аграріям вдалось виростити та зібрати 295 тисяч тонн збіжжя. «Відбудова. Запоріжжя» дізналася в аграріїв про основні проблеми, з якими вони стикаються у своїй роботі, як їх долають та якої допомоги потребують.
Тимчасово окуповані території та вкрадені окупантами врожаї
До початку повномасштабної війни в Запорізькій області було зареєстровано 3261 сільськогосподарське підприємство. Станом на середину вересня 2023 року підконтрольних територіях Василівського, Запорізького та Пологівського районів функціонує 961 агропідприємство, 9 елеваторів зі зберігання зернових культур та 31 підприємство харчової та переробної промисловості. 80% сільськогосподарських земель Запорізької області знаходяться на тимчасово окупованій території. Це не просто ускладнює, а подекуди зовсім унеможливлює роботу аграріїв.
Нам вдалося поспілкуватися з одним із членів Аграрного союзу України, чиї землі залишилися на ТОТ. Чоловік попросив зберегти анонімність його особи задля безпеки своєї родини.
Читайте також: «Націоналізація» або як росіяни «віджимають» майно на ТОТ Запорізької області
«По-перше, мій бізнес залишився на тимчасово окупованій території. По-друге, мене самого звідти виселили у 2022 році, тому що я не люблю росію. Мене буквально вивезли до Василівки, а звідти я вже пішки добирався самостійно до Кам’янського, де мене вже зустріли наші та відвезли у Запоріжжя».
Чоловік ділиться: на жаль, у нього не має змоги дізнатися, який стан речей з його землями зараз, оскільки він не спілкується з людьми на тимчасово окупованій території, щоб не створювати для них додаткових ризиків.
Крім того, він розповідає і про те, як окупанти обкрадають аграріїв. Так, до прикладу, у нього особисто вкрали готівку, 6 тонн зерна, 1000 голів свиней, 2 тонни гороху та забрали машину.
Дані про вкрадене зерно підтверджує також голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Читайте також: Низькі ціни та вкрадені 300 тисяч тонн зерна: як на окупованих територіях Запорізької області працює російський «зерновой оператор»
«Окупанти продовжують масове викрадення українського зерна з ТОТ. Наразі це вже мільйони тонн зернових та технічних культур, які ворог незаконно вивозить до Криму та на територію рф, а потім експортує. Цьогоріч з області було вивезено близько півмільйона тонн пшениці, що становить сьому частину всього зерна, яке Росія продала на експорт. Планують вивезти ще 200 тисяч тонн».
Решта фермерських господарств також мають низку труднощів у роботі: обстріли, дефіцит кадрів, зростання витрат, несприятливі погодні умови тощо.
Обстріли та вибухонебезпечні предмети в полях
Український аграрний сектор зазнав понад 80 мільярдів доларів прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення РФ. З усіх регіонів найбільшої шкоди завдано сільському господарству в Запорізькій області.
Вартість знищених активів у регіоні через вторгнення РФ становить 2,9 млрд доларів. Запорізька, Херсонська та Луганська області входять у трійку найбільш постраждалих регіонів, на які разом припадає 65% від загальної шкоди.
Як повідомляли у Центрі національного спротиву, на ТОТ півдня України, зокрема на Мелітопольському районі російсько–окупаційні війська за допомогою спеціальної військової техніки продовжують встановлювати мінні огорожі прямо на засіяних полях, а подекуди й просто на ґрунтових дорогах.
«За наявною інформацією, гусеничний мінний загороджувач ГМЗ–3, що мінує землю зі швидкістю 208 одиниць на хвилину, не одноразово вже був зафіксований у полях під Мелітополем. Дані дії з боку окупаційних військ в черговий раз ставлять під загрозу життя цивільних осіб, зокрема, пересування спеціальної техніки типу комбайн для обробки полів».
Про небезпеку роботи в полях нам теж розповів аграрій з Запоріжжя, який попросив про анонімність. Він говорить про те, що на початку повномасштабного вторгнення були сильні обстріли з боку окупантів, проте наразі на це його працівники вже звертають менше уваги.
«Бували випадки, що на наші поля падали уламки російських ракет. Було таке, що декілька залишків ракет або бойової частини ракет лежала у нас на полях, а це дуже небезпечно. Я боявся випускати трактористів працювати, попереджав їх про те, щоб вони не працювали, тому що вони могли наїхати на якийсь вибухонебезпечний предмет. І зараз я цього сильно боюсь, бо це відповідальність, у першу чергу, за життя своїх працівників».
Аграрій також додає, що його бізнес сильно потерпає від обстрілів: так, наприклад, минулоріч у нього горіли поля через ворожі атаки. Це приносило значні збитки, а також несло загрозу для працівників, адже іноді трактори можуть збирати уламки ворожої зброї. Крім цього, фортифікаційні споруди становлять перешкоди у роботі агропідприємців.
Наш співрозмовник з тимчасово окупованої території вказує на ще одну неочевидну, на перший погляд, проблему, пов’язану з замінуванням земель – податкове навантаження.
«Люди, які працюють на прифронтовій території, стикаються з великою проблемою, пов’язаною з оподаткуванням. На сьогоднішній день у них великий відсоток землі не обробляється. А для того, щоб залишатися на четвертій групі оподаткування, треба, щоб не менше 75% від тої землі, яка є у володінні, мала сільгосппризначення. От, до прикладу, у людини було 1000 гектарів землі, а зараз обробляють 500, тому що там бувають прильоти, заміновані землі тощо…».
Чи бракує запорізьким аграріям людей
Обидва аграрії, з якими ми спілкувалися, одноголосно говорять про те, що великим викликом у роботі через повномасштабне вторгнення є брак кадрів. Запорізький фермер ситуація з кадрами називає не інакше, як плачевною.
«Ми тепер не встигаємо все зробить вчасно, виконувати технологію. Часто і густо доводиться деякі операції скасовувати, і це наносить збиток, по–перше, фінансовий. По–друге, ми не можемо виконати повноправно дії по технологіям, наприклад, не можемо внести повністю добрива або багато робіт не встигаємо зробити вчасно: то посіємо не вчасно, то зберемо не вчасно. І це дається взнаки на врожаї».
Наш співрозмовник з тимчасово окупованої території наголошує, що найголовніша проблема – дефіцит людей.
Читайте також: Що відбувається з працевлаштуванням ВПО та ветеранів у Запоріжжі та області
«Особливо молоді люди повиїжджали. У цьому році хоча б Міністерство почало робити бронювання на працівників агросектору, а у минулому році багатьох механізаторів і водіїв забрали на фронт. Тому знайти фахових водіїв і механізаторів зараз дуже складно».
Як запорізькі фермери можуть впоратися з відсутністю техніки
Лілія Майструк, менеджерка фонду «Жнива Перемоги» говорить про те, що багато власників маленьких господарств, які знаходяться у небезпечних зонах, не мають власної техники. Така ситуація може статися або внаслідок «прильотів» і фізичного руйнування техніки, або ж через те, що вона була викрадена окупантами.
Метою фонду «Жнива Перемоги» є надання допомоги малим і середнім фермерським господарствам, які постраждали від повномасштабного вторгнення росії.
Лілія зауважує, що вся сільськогосподарська техніка надається безкоштовно у тимчасове користування сільгоспвиробникам, а пріоритетним для фонду є господарства, які постраждали через повномасштабну війну або знаходяться в постраждалих регіонах. Ми запитали Лілію, як саме аграрії можуть звернутися по допомогу.
«У нас працює сайт – «Жнива Перемоги». На ньому ми розміщуємо інформацію про початок наших програм: весняна посівна, осіння посівна, жнива – ранні, пізні…Фермери уже багато про нас знають, надсилають нам звернення, а далі наглядова рада їх розглядає та погоджує. Техніки, звичайно, на всі господарства не вистачає, тому ми часом ставимо в другу чергу: коли на ній відпрацьовують пріоритетні господарства, потім ми можемо її передавати в інші регіони України».
Лілія також розповіла про те, що благодійний фонд, який вона представляє, допомагав багатьом господарствам з Запорізької області. Зокрема: у Кушугумській, Пологівській та Оріхівській громаді. Фонд надавав агропідприємствам трактори і сівалки, необхідні для роботи.
Які ще є виклики у фермереів Запорізької області
Усі спікери одноголосно зауважили, що великим викликом у Запорізькому регіоні є відсутність дощів і несприятливі погодні умови.
Читайте також: Що робити з майном на окупованій території Запорізької області: адвокатка відповіла на поширені запитання
«У нас, на південній частині України завжди були і є особливі умови, особливий клімат. Запорізька область цьогоріч дуже постраждала через дуже великий недобір врожаю. Тут була і засуха, і заморозки весняні…у нас був недобір врожаю як і зернових ранніх, так й інших культур, рапсу».
Серед інших важливих проблем, з огляду на які аграріям доводиться працювати в умовах повномасштабного вторгнення, наші співрозмовники з агробізнесу назвали переважно ті, що пов’язані з фінансовою сферою: високі ціни на пальне; відмова у кредитуванні; складнощі з системою оподаткування та низькі ціни на сільгосппродукцію.
Як свідчать розрахунки Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, зроблені у січні 2024, непрямі втрати виробників сільгосппродукції на Запоріжжі складають 4,6 млрд доларів. Вони включають втрату доходу через зменшення виробництва, зниження цін і підвищення собівартості продукції. Ці показники зросли більш ніж удвічі, порівняно з попередніми підрахунками у минулому році.
«Ціни на сільгосппродукцію наразі дуже низькі, вони не відповідають інфляції. Наразі маємо дуже великий диспаритет цін: наша продукція має низькі ціни, які ще не піднялися до довоєнного рівня, а для нас усе здорожчало. Все, чим ми користуємося: метали, запчастини, добрива, паливо, послуги тощо – все це вже подорожчало на 300–400 відсотків».
З ним також погоджується коментатор з тимчасово окупованої території.
Читайте також: «Армія відновлення»: як працює проєкт у громадах Запорізької області
«Паливо зараз дуже дороге. І незабаром, оскільки осінь вже підходить, збираються знову підвищити акцизи. Це потягне за собою все: на наступний рік буде ще дорожчим зерно, хліб, молоко – всі продукти з агросфери. І логістика буде порушена. Електроенергія теж підвищується. А це все має вплив на собівартість продукції. І хто буде працювати? Маленькі фермерства закриваються».
Останню тезу також підтверджує статистика від YouControl.Market.
«Найбільше за час великої війни в Україні закрилося аграрних підприємств — 1261 компанія за період із 2022 року по перший квартал 2024 року включно. Інтенсивність офіційних ліквідацій підприємств під час повномасштабної війни у порівнянні з 2021 роком найбільше зросла в Одеській, Запорізькій та Київській областях».
Попри усі небезпеки та виклики, аграрії з усієї України продовжують працювати для того, щоб забезпечити продукцію не тільки на внутрішній ринок, але і на експорт. Про це повідомив виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
«Після двох років повномасштабної війни Україні вдалося вирівняти ринковий баланс виробництва та експорту основних агрокультур. Нинішній маркетинговий 2023/2024 рік Україна завершує з кінцевими залишками сільгосппродукції на середньостатистичному рівні, як було до 2022 року. У наступному маркетинговому році агроекспорт становитиме понад 60 млн тонн. І це свідчить, про те що Україна залишається гарантом світової продовольчої безпеки».
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win