«Важливо створити передумови виходу на очне та безпечне навчання»: інтервʼю із заступницею міністра МОН Надією Кузьмичовою
У вересні 2024 року Кабінет Міністрів призначив заступницею міністра освіти і науки запоріжанку Надію Кузьмичову, вона відповідає за шкільну освіту. В інтерв’ю «Відбудові. Запоріжжя» Надія Кузьмичова розповіла, як будівництво підземних шкіл допоможе повернути дітей до очного навчання, чому важлива оптимізація шкільної мережі, а також як держава забезпечує українську освіту для дітей в окупації.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн»
Підземні школи
— Чому дистанційне навчання не повинно стати основною формою навчання?
— Дистанційне навчання було необхідним рішенням на виклики пандемії, а потім повномасштабної війни. Проте такий формат призводив до низької якості знань у учнів.
У 2023 році ми отримали результати міжнародного дослідження PISA, яке показало колосальні розриви у якості знань наших школярі за період пандемії. Тож можемо собі уявити якими можуть бути освітні втрати дітей, які навчались вже під час повномасштабного вторгнення.
Тому ми і говоримо про те, що всі прості рішення були зроблені, а тепер, на третій рік великої війни маємо переходити до вибудови стратегії, яка не поглиблюватиме освітні втрати, а навпаки долатиме їх.
— Що потрібно, щоб школа, яка працює дистанційно, вийшла на очне навчання?
— Сьогодні в Україні 491 184 дітей навчається дистанційно. Зараз для нас, як для держави, важливо створити для дітей передумови виходу на очне та безпечне навчання. Цією передумовою є наявність укриттів. Тут мова йде саме про протирадіаційні укриття або як їх ще називають – підземні школи. Це такі сховища, де діти можуть повноцінно навчатись, проводити дозвілля та навіть харчуватись, а не лише спускатись у підвальне приміщення, аби пересидіти повітряну тривогу. Такі рішення є дорогими проте необхідними для держави.
— Скільки підземних укриттів планується побудувати? Скільки коштів на це направлять?
— Сьогодні у прифронтових і прикордонних регіонах будується 70 протирадіаційних укриттів, ще щодо 5 проводять тендери. Окрім державної субвенції у розмірі 2,5 мільярда гривень, у серпні уряд виділив дотацію – 5 мільярдів гривень, яку спрямував і для шкіл, і для закладів професійно-технічної освіти. Сумарно за ці кошти ми зможемо збудувати понад 100 укриттів і майже 100 тисяч дітей матимуть доступ до очної/змішаної освіти.
Сьогодні у питаннях будівництва укриттів прифронтові та прикордонні регіони є пріоритетом. Бо саме там залишаються десятки сотень дітей, які не зможуть повернутись в офлайн, якщо у школі не буде укриття.
— Хто приймає рішення щодо формату навчання?
— Рішення про очне навчання ухвалюється радою оборони області, педагогічною та батьківською радами з урахуванням безпекової ситуації. Якщо адміністрація вирішує відновити очне навчання, оцінюється стан укриттів у закладах освіти та необхідність їх ремонту чи будівництва.
Є затверджена урядом методика оцінки ризиків у освіті. ЇЇ можуть використовувати й обласні адміністрації для ухвалення рішень про формат навчання.
Після оцінки безпекових ризиків і врахування потреб регіонів уряд забезпечує громади фінансуванням. Цього року МОН співпрацює з цифровою екосистемою DREAM, що забезпечує прозорість у використанні державних коштів завдяки проектно-кошторисній документації та звітності.
Оптимізація шкільної мережі
— Чому в Україні розпочали оптимізацію шкільної мережі?
— Головною причиною перегляду мережі шкіл є зменшення наповненості класів через внутрішню міграцію, спричинену повномасштабним вторгненням, що змушує місцеві органи освіти об’єднувати заклади задля збереження навчального процесу та створення умов для якісної освіти.
Крім того, важливим є забезпечення безпечних умов для учнів, тому шкіл, де будуються укриття, приєднують до інших для того, щоб діти мали можливість навчатися офлайн.
Оптимізація шкіл дозволяє більш ефективно використовувати наявні ресурси, створювати укриття, а також забезпечити більшу кількість дітей можливістю навчатися в офлайн-форматі, що сприяє підвищенню якості освіти.
Перегляд мережі дистанційних шкіл
— Як оптимізація торкнеться дистанційного навчання?
— Дистанційне навчання має свої виклики. У малочисельних класах на онлайн навчанні важко організувати ефективне синхронне навчання, складно застосовувати різні метотики (як гейміфікація), також у таких класах немає групової динаміки, що теж погано впливає на якість освіти
Без особистого спілкування учням складніше засвоювати матеріал і обмінюватися ідеями з однокласниками, це також може вплинути на мотивацію дітей до відвідування дистанційних уроків, одноманітність підходу часто призводить до втоми, що в свою чергу знижує якість виконання завдань і загальну успішність учнів.
Ще одна проблема – вчитель може викладати не за профілем. Це знижує якість навчання, адже вчитель не має можливості глибоко зануритися у кожну дисципліну, що впливає на рівень викладання.
— Яка основна мета міністерства щодо дистанційної освіти в умовах війни?
— Наша основна мета — повернути дітей до очного навчання там, де це безпечно. Але ми також розуміємо, що дистанційне навчання залишатиметься однією з форм освіти, і ми працюємо над тим, щоб забезпечити його якість. Ми хочемо, щоб кожен учень залишався в українській системі освіти, навіть якщо він перебуває за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
Реформа старшої школи
— Що передбачає реформа старшої профільної школи в Україні?
— З 2027 року в Україні буде функціонувати трирічна профільна середня освіта. Вона полягає у тому, що випускники 9 класів обиратимуть між академічними (ліцеї) та професійними навчальними закладами (професійні коледжі й заклади ФПО).
Учні ліцеїв зможуть обирати профілі навчання та дисципліни, відповідно до своїх інтересів і потреб. Студенти професійних закладів обиратимуть дисципліни, що пов’язані з обраною професією. Це дасть можливість кожному учню отримати освіту, яка максимально відповідає його майбутнім планам і кар’єрним орієнтаціям.
Академічні ліцеї будуть відокремленими від гімназій, що мають класи з 1 по 9 або з 5 по 9. Ліцеї повинні бути великими, оскільки чим більше учнів на паралелі, тим більше профілів та предметів можна запропонувати.
Громадське обговорення змін до законів “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” вже завершено. Ми очікуємо на затвердження урядом та внесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради України.
У законопроєкті передбачено, що уряд зможе визначати винятки для таких територій, де може бути складно створити окремі ліцеї або забезпечити необхідну кількість учнів на паралелі. Однак ці винятки будуть застосовуватися лише в особливих випадках. Важливо, щоб ліцеї могли забезпечити достатній рівень якості освіти, а для цього потрібно мати належну кількість учнів та відповідне матеріально-технічне оснащення.
— Як змінюється мережа шкіл у залежності від демографічної ситуації?
— Мережа шкіл змінюється залежно від потреб і умов громад. Наприклад, ліцей може з’явитися там, де його раніше не було, якщо зміниться демографічна ситуація. Такі зміни можливі після завершення війни та розвитку країни. Зменшення кількості учнів вимагає перегляду шкільної мережі для збереження якості освіти. Це також дозволяє оптимізувати бюджетні витрати та створити належні умови для навчання.
Освіта для дітей окупованих громад
— Як держава організовує навчання дітей на ТОТ?
— Навчання дітей на ТОТ це питання не тільки до МОН, але й інших державних інституцій чи громадських організацій.
Сьогодні ми маємо 879 шкіл, які знаходяться на ТОТ України. За нашою інформацією, з них працюють 275, а решта 604 перебувають на простої. Сумарно це 40 000 дітей, і це лише ті, які перебувають у нашій системі.
Ключовим пріоритетом для нас залишається безпека цих дітей та їхній зв’язок з українською системою освіти. У вересні МОН затвердило наказ, за яким до положення про індивідуальну освіту внесли певні зміни: до пункту про педагогічний патронаж додали категорію учнів на ТОТ.
Зокрема, патронаж для учнів на ТОТ передбачає, що діти зможуть залишатись на зв’язку зі своїм вчителем, який формуватиме для них індивідуальну навчальну траєкторію, звісно, з урахуванням безпекової ситуації. Школярі можуть підключатись на уроки з педагогом тоді, коли їм зручно, або ж здійснюватись асинхронне навчання.
Щотижневий план занять передбачає:
– 5 годин — на учня початкової школи;
– 8 годин — на учня базової школи;
– 12 годин — на учня старшої школи.
— Як вирішується питання наповнюваності дистанційних класів для дітей на ТОТ?
— Учні, які навчаються в дистанційних класах на ТОТ, продовжуватимуть навчання, якщо ці класи відповідають оновленим правилам: мають щонайменше 20 учнів і один клас для кожного року навчання.
В іншому разі вони можуть перейти в іншу школу своєї області, яка продовжить надавати освітні послуги дистанційно.
Цей період складних викликів вимагає активної роботи над створенням безпечних умов для навчання, зокрема через підземні школи та оптимізацію шкільної мережі. Міністерство освіти та науки прагне повернути дітей до очного навчання, забезпечити доступність освіти для всіх, незалежно від обставин. Надія Кузьмичова підкреслює важливість якісної освіти як основи для майбутнього, адже кожна дитина заслуговує на шанс на успішне навчання.