«Бізнес на мінному полі»: інтерв’ю з Борисом Шестопаловим про інвестиції, відбудову зруйнованого бізнес-центру та розвиток Запоріжжя
Борис Шестопалов – співвласник та CEO компанії HD-Group, яка в Запоріжжі володіє трьома хлібозаводами марки «Хлібодар» та борошномельним комплексом «Запоріжмлин». Два хлібозаводи компанії залишились на окупованих територіях Запорізької області, а ще два – майже знищені обстрілами в Оріхові на Запоріжжі та в Бериславі на Херсонщині. У грудні 2024 року у центрі Запоріжжя окупанти ракетою зруйнували бізнес-центр М11, що належав одній з компаній Бориса Шестопалова. Будівлю М11 відреконструювали та відкрили незадовго до початку повномасштабного вторгнення. «Відбудова. Запоріжжя» поспілкувалася з Борисом Шестопаловим про відновлення бізнес-центру, участь міжнародних партнерів у відбудові Запоріжжя та інвестиції у бізнес під час війни.
Цікавитесь запорізьким бізнесом? Розповідаємо про нього в інстаграмі - підписуйтесь!
– Чи важко вести бізнес у прифронтовому Запоріжжі? Які виклики додались через війну?
– У Запоріжжя я приїжджаю, як правило, двічі на місяць. Намагаюся залишатися тут близько тижня, бо справ дуже багато. Запоріжжя ніколи не було містом, відкритим для бізнесу – тут завжди було непросто його вести. А під час війни з’явилося ще більше викликів: питання безпеки, відтік населення, нестача працівників на виробництвах, а також зменшення клієнтської бази.
Зараз наша країна й наше місто переживають найбільшу кризу за весь час моєї підприємницької діяльності. Сьогодні навіть досвідчені управлінці не завжди можуть щось швидко вирішувати. Вести бізнес у Запоріжжі зараз – це приблизно як іти мінним полем, бо ти не знаєш, що може статися не те що завтра, а навіть за годину після ухвалення рішення.
Звісно, частину питань по запорізьких підприємствах можна було б вирішити дистанційно, але ніщо не замінить живого спілкування з колективом. Співробітники мають бачити керівника, розуміти, що я живу життям компанії, розділяю їхні проблеми, хоча зрозуміло, що я повинен приділяти увагу кожному підприємству групи, які знаходяться не тільки на Запоріжжі, а й в Дніпропетровському, Київському та Чернівецькому регіонах.
Читати також: Запорізькі підприємці розповіли про проблеми бізнесу в Запоріжжі
ІНВЕСТИЦІЇ У БІЗНЕС В ЗАПОРІЖЖІ
– У Запоріжжі продовжують працювати декілька ваших підприємств. Чи інвестуєте ви в їхній розвиток під час війни?
– Ми відновили програму інвестування в березні 2022 року, тобто вона була зупинена менш ніж на місяць. Перш за все, ми інвестуємо в проєкти, пов’язані з енергозбереженням і забезпеченням безперебійної роботи наших підприємств: закупівля генераторів, перенесення серверів на віртуальні носії. Також активно вкладаємо кошти в сонячну енергетику. У березні 2022 року ми повернулися до монтажу сонячної електростанції на території «Запоріжмлину».
Були також інвестиції в оновлення транспортного парку наших підприємств: придбали близько 80 нових автомобілів для доставки хліба. Це була необхідність, бо значну кількість транспорту ми втратили через окупацію наших підприємств.
Щодо модернізації виробництва, наразі ми більше інвестуємо в підприємства Київської області. Однак це все ж частина нашої групи, тому я прагну балансувати між усіма підприємствами та територіями.
РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗАВОДУ «ГАММА»
– У 2020 році ви розпочали проєкт з реконструкції колишнього заводу «Гамма» у Запоріжжі. Що планували зробити?
– Поштовхом до реконструкції стало запрошення нашої компанії до складу інвесторів проєкту PromPilot Renovations. Він передбачав реновацію колишнього виробництва в Івано-Франківську, створення там центру нових економік і майже нового центру міста. Ми подивились там, як цей проєкт реалізується, а потім, із залученням тієї ж групи фахівців Forma Architect, розробили концепцію реконструкції «Гамми» та створення там центру нових технологій і урбаністики в Запоріжжі.
Ми розпочали реконструкцію фасадної частини, яка виходить на проспект Маяковського. Цей бізнес-центр у наших матеріалах називався М11 – як абревіатура від «Маяковського» та номера будинку 11. Після відкриття в ньому розмістилися діагностичні лабораторії, офтальмологічна клініка, інші орендарі, ще декілька поверхів будівлі ми продовжували вдосконалювати під час війни.
За нашим задумом, після повного облаштування бізнес-центру мала б розпочатися реконструкція заводу «Гамма».
ЗРУЙНОВАНИЙ БІЗНЕС-ЦЕНТР: ПЛАНИ ЩОДО ВІДБУДОВИ
– 10 грудня 2024 року російська ракета влучила у бізнес-центр М11. Чи оцінювали ви вже збитки?
– Це велика трагедія, перш за все, тому що там загинули люди, і це перевищує вартість усіх квадратних метрів, які там зруйновані.
Якщо оцінити площу, то там зруйновано більше 6 тисяч м². Враховуючи вартість квадратного метра та те, що там була повністю збудована нова інфраструктура, загальні збитки становитимуть щонайменше 6 мільйонів доларів, а можливо, й більше.
– Які плани щодо відбудови бізнес-центру? Будівлю повністю законсервують чи демонтують?
– Зараз ми чекаємо завершення розбору завалів, там все досить ретельно розбирається. Це складно, бо цими роботами займаються спеціальні служби, які мають відповідну техніку та людей. На жаль, сьогодні в нашому місті постійні прильоти, і руйнування стало нормою, тому у таких служб дуже багато роботи. Ми залежимо від того, коли вони завершать першочергові свої завдання.
Коли розберуть завали, стане зрозумілою подальша доля бізнес-центру. Ми будемо його відбудовувати, але все залежить від остаточної оцінки руйнувань. Сподіваюся, що зможемо зберегти так званий «нуль» – підземну частину, і вже на її основі будувати нову будівлю.
– Відновлення бізнес-центру відкладете до закінчення війни?
– На це питання дуже важко відповісти, адже ніхто не може точно визначити, що означає кінець війни – як у часових межах, так і в суті самого стану. Для нас точкою завершення буде закінчення гарячої фази конфлікту.
До проєктування нового бізнес-центру ми приступимо вже найближчим часом. Після того, що сталося, я отримав багато слів співчуття від бізнесової спільноти країни, і вже маю пропозиції від архітектурних бюро, які готові взятися за розробку нової концепції проєкту. Звісно, ми не будемо відновлювати будівлю в її попередньому вигляді, а створимо щось більш сучасне.
Ще є пропозиції від юридичних компаній, які допоможуть підготувати необхідні документи, щоб подати заявку на репарації. Додатково плануємо залучити до реалізації проєкту іноземних донорів.
Також я сподіваюся на підтримку від держави. Якщо це будуть не дотації, то хоча б пільгові кредити, які можна буде цілеспрямовано направити на відбудову. Не може бути так, щоб країна залишила напризволяще бізнес, який продовжує працювати, сплачувати податки та триматись, навіть у таких умовах, коли іноді здається більш доцільним той бізнес закрити.
ПРО ВІДБУДОВУ ТА МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ
– Ви є почесним консулом Австрії в Запоріжжі. Австрія в 2022 році заявила про те, що допоможе Запорізькій області з відбудовою. Чи знаєте про якісь проєкти, як зараз допомагає Австрія Запорізькій області?
– Зараз я не можу сказати, що є затверджені проєкти, які в чіткі терміни почнуть реалізовуватися у регіоні. Європейці залишаються досить прагматичними. Я не думаю, що значні кошти на відбудову регіонів надійдуть під час активної фази військової агресії. Вони реалісти, тому не будуть вкладатися в те, що завтра може зруйнувати ракета. Не варто думати, що в Європі безкінечний запас грошей, адже там своїх питань достатньо.
Зараз Австрія допомагає вирішити більш поточні питання. Наприклад, фонд «Карітас» значною мірою фінансується за рахунок австрійського уряду. Також є допомога у відновленні житла, встановленні вікон.
Я думаю, що одразу після того, як почнуться розмови про можливе замороження чи завершення бойових дій, підтримки стане більше. До того ж, європейці будуть відбудовувати краще, ніж було, – наприклад, у плані енергоефективності. Для майбутньої реконструкції «Гамми» я теж хочу врахувати потенційні умови європейських країн для залучення їхньої допомоги.
УЧАСТЬ В РЕФОРМУВАННІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
– Наприкінці 2024 року ви також увійшли до наглядової ради Запорізького національного університету. Чи відбулись вже якісь засідання і для чого її створили?
– Це експериментальний проєкт. Окрім Запорізького національного університету, наглядові ради створили в Національному авіаційному університеті та Прикарпатському національному університеті. Мета цього експерименту – глобальна реформа вищої освіти, зміна принципів управління та менеджменту університетів.
Завдяки наглядовій раді є більше можливостей залучити кошти від міжнародних донорів, насамперед Світового банку, для розбудови технічної бази, створення нових лабораторій, а в перспективі – розбудови кампусів.
Ще засідань ми не проводили. Паралельно зі створенням наглядової ради триває внесення змін до законів та розробка положень, щоб рішення такого органу були дійсними, а також щоб чітко визначити обов’язки. Я думаю, що ці технічні процеси завершаться протягом лютого, і навесні ми приступимо до практичної роботи.
ПРО РОЗВИТОК ЗАПОРІЖЖЯ
– Куди треба рухатись Запоріжжю зараз, на вашу думку?
– Спочатку Запоріжжя було засноване як центр важкої промисловості, але сьогодні ми бачимо, як змінюється ландшафт цієї галузі: з’являються нові економіки, змінюється кількісний і якісний склад населення. Потрібно зрозуміти, для чого існує місто і які інтереси воно задовольняє.
На мою думку, є дві ключові екосистеми, без яких неможливо говорити про розвиток Запоріжжя або будь-якого іншого міста – навчання (від початкової школи до бізнес-навчання) та культура. От якщо в місті не буде створено ці два великих кластери, то немає і про що розмовляти.
Підтримайте роботу команди «Відбудови. Запоріжжя»!