«Євроінтеграція. Кластер 1». Що це значить для громад та мешканців – погляд практика
Євроінтеграція. Таке складне і водночас зрозуміле слово. Але що воно означає для найпершого рівня, міст та громад, а саме – для мешканців?
Саодат Усмонова – засновниця SU Advisory, експертка з інституційного розвитку та співпраці ЄС-Україна з понад 15-річним досвідом в публічному управлінні та місцевому самоврядуванні у колонці для «Відбудови. Запоріжжя» ділиться своїм поглядом на те, як євроінтеграція впливатиме на українські громади та їхніх мешканців.
Кластер 1 «Основи»: чому місцевий рівень – це фундамент євроінтеграції
Отже, у червні для України відкрився перший кластер переговорів про вступ до Євросоюзу (Cluster 1 Fundamentals). Його назва – «Основи» – прямо говорить, що це база. Теми цього кластера настільки важливі, що робота над ним триватиме довше, ніж над іншими п’ятьма блоками. Тож давайте розбиратися.
Формально теми першого напрямку окреслені так: верховенство права та фундаментальні права, функціонування демократичних інституцій, реформа державного управління та економічні критерії. Але, як на мене, цікавіше, що це означає для місцевого рівня. По-перше, саме він є першим відчутним для мешканців, а по-друге, у ЄС дедалі більше набирає обертів акцент на роботі міст та громад. Тож для місцевого рівня ці теми означають таке: прозоріше управління, якісніша підготовка проєктів і, головне, на чому хочу зупинитися, – мешканець (його інтереси та потреби) має стати центром усіх процесів.
Від децентралізації до зміни підходів: мешканець у центрі уваги
Перші кроки на цьому шляху було зроблено ще під час реформи децентралізації, майже 10 років тому. Проте, окрім змін у розподілі бюджету та передачі деяких податків і повноважень «на місця», що передбачала ця реформа, відтепер необхідно змінити сам підхід до створення проєктів – від благоустрою до розробки нормативних документів.
І, звичайно, це торкнеться насамперед роботи адміністративних працівників. Зараз працює багато програм з навчання новим підходам до оформлення проєктів, підготовки звітності, стандартів менеджменту. Але, як на мене, технічна сторона не стане на заваді: фаховій людині неважко розібратися в нових вимогах. Тим більше, що у звіті 2025 року Єврокомісія підвищила оцінку реформи державного управління – це найкраща оцінка України за три роки.
Проте важливішими є зміни у власному підході до роботи, особливо в керівних ланках. Привчити себе до думки, що запитувати громадян і ставити їх на перше місце – це не погано, а корисно, передусім для роботи самої адміністрації. Тож очікуємо, що після переговорів робота адміністрації стане ще прозорішою та ефективнішою: повернуться призначення на конкурсних засадах, з’являться нові або частіше використовуватимуться наявні інструменти залучення громадян до прийняття рішень, зокрема й щодо формування бюджету, як на державному, так і на місцевому рівнях.
Залучення громади як нова норма врядування
До речі, про залучення громадян. Це один з активних підходів до врядування, що підтримується в Європі. Для цього потрібні не тільки готові інструменти (опитування, електронні петиції тощо), а й напрацювання самої «звички» – і в містян, і у влади – бути сторонами процесу прийняття рішень. Тому очікуємо, що згодом усі ми братимемо ще активнішу участь у рішеннях щодо наших міст.
Не зупинятимуся докладно на підвищенні прозорості закупівель та антикорупційній роботі, проте зазначу, що це, звичайно, також підсилить якість адміністрування, і теоретично це на собі відчують і містяни. Також зазначу, що забезпечення рівності прав усіх мешканців є дуже важливим. Наприклад, враховувати при складанні проєктів благоустрою потреби мам із дитячими візочками, маломобільних верств населення або враховувати інтереси вразливих груп при бюджетуванні – це важливі підходи, на які багато людей чекало.
Обмін досвідом: чому містам життєво необхідно вчитися одне в одного
А тепер поділюся своїм спостереженням за роботою європейських програм підтримки – думаю, це також корисно знати в контексті євроінтеграції. Одна з наскрізних тем у ЄС – обмін власним досвідом між містами. Що це означає на практиці? Якась громада знайшла спосіб вирішити проблему містян? Можливо, сусіди можуть адаптувати це рішення під себе. У якоїсь громади була потреба розробити новий сервіс? Варто перевірити – можливо, така потреба є і у ваших містян (скоріш за все), а рішення вже готове.
Десь провели гарний захід, підготували інвестиційний проєкт – може, і в іншому місті таке можливо? Якщо так, то чому б і ні. Із власних прикладів можу навести колись добре працюючу запорізьку міську програму пільгової заміни кришталиків ока та зубного протезування – я радила її іншим містам, з якими співпрацювала. І такий обмін справді корисний для кожної громади.
У таких випадках я завжди цитую Тараса Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Такі кейси обміну досвідом – не лише показник волі до поліпшення життя мешканців, а й здатності адаптуватися до змін та втілювати інновації чи пілотні проєкти. Як показують події останніх років, така здатність адміністрацій дуже корисна. І саме на гальмуванні процесів (не завжди навмисному) інколи закінчуються гарні ініціативи або відвертаються інвестиції. Потерпають від цього, звичайно, мешканці.
Замість підсумків: змінити документи простіше, ніж звички
Тож такий мій огляд, як муніципального практика, очікувань від роботи над Кластером 1. Підсумовуючи: на мою думку, шлях євроінтеграції буде довшим, ніж про це відкрито говорять. Бо змінити документи, ввести нові норми – це не так складно. А от змінити звички, спосіб мислення – це процес, який потребує часу.