Відновлення Запоріжжя, захист Херсона й цифровізація Миколаєва: як живуть і над чим сьогодні працюють прифронтові міста
Запоріжжя поступово відновлюється після обстрілів, Миколаїв активно цифровізується й спрощує доступ мешканців до базових послуг, а Херсон створює власну систему захисту від дронів. Про те, як живуть і над чим сьогодні працюють прифронтові міста, говорили на міжрегіональній конференції «Практики раннього відновлення територіальних громад південного сходу України», на якій побувала кореспондентка «Відбудови. Запоріжжя».
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн»!
«Сьогодні місто – як у тунелях»: як адаптується Херсон до постійних загроз
Херсон – єдиний обласний центр України, який під час повномасштабної війни був в окупації. Тому для міста раннє відновлення має щонайменше два етапи: перший – період окупації, другий – життя після звільнення, яке відтоді проходить в умовах щоденних обстрілів.
Заступник Херсонського міського голови Віталій Бєлобров згадує, що за три тижні до деокупації окупанти повністю відключили місто.
Не було світла, опалення, зв’язку, інтернету. Коли ми зайшли, всі колектори були заміновані, не працювало нічого. Заміновані були будинки людей, кожна будівля була під ризиком. Тож серед викликів – розмінування, налагодження послуг, технічних мереж,
А далі – щоденні обстріли, підрив Каховської ГЕС. За час війни місто втратило половину населення: з 318 тисяч мешканців залишилося близько 60 тисяч.
Після звільнення Херсона російська армія відійшла на лівий берег Дніпра. Ворог знаходиться за 4 км. Відтоді не було жодного дня без обстрілів. За два роки – майже 29 тисяч атак, у середньому 24 артилерійські обстріли щодня,
Вже півтора року, як зазначає посадовець, російські війська системно атакують місто FPV-дронами. Під ударами – цивільні, комунальний транспорт, машини ДСНС та рятувальників. У середньому за тиждень фіксують близько сотні дронів. Крім того, ворог дистанційно мінує вулиці, використовуючи «пелюстки».
Сьогодні місто – як у тунелях: центральні вулиці затягнуті сітками. Я розумію ситуацію в Запоріжжі, яке атакують «шахедами» та ракетами. Але до ризиків дронів краще готуватися заздалегідь. Встановлювати захист під час атак набагато складніше. Ворог постійно розвивається – і ми маємо бути гнучкими,
Серед ключових пріоритетів Херсона посадовець називає:
- децентралізацію критичної інфраструктури;
- інженерний захист (використання блоків, габіонів, сіток);
- створення матеріальних резервів (запаси пального, запчастин і техніки);
- розвиток міжнародного партнерства.
Відбудова, освіта, партнерства: над чим працюють у Запоріжжі?
У 2025 році обстріли Запоріжжя стали ще більш інтенсивними, тож місто концентрує зусилля на відновленні житла, розповіла в.о. міського голови Регіна Харченко.
За рік РФ атакувала Запоріжжя понад 90 разів – йдеться саме про масштабні атаки, через які значно пошкоджено житловий сектор. На цей час у місті постраждав кожен четвертий багатоквартирний будинок, ще понад дві тисячі приватних осель зазнали руйнувань,
Якщо говорити про загальну систему житлового фонду і ліквідації наслідків, то Запоріжжю це коштувало понад мільярд гривень, додає вона. Пошкоджених об’єктів комунальної власності також десятки.
Також є питання компенсації майна бізнесу, яке на державному рівні досі не вирішене. Місцевий бізнес питає: «А що робити нам?». І тут ми інколи допомагаємо, але першочергово – це допомога людям з відновленням житлових будинків,
Ще одним ключовим напрямком стало відновлення освітнього процесу. Наразі, за даними міськради, 97 із 99 шкіл можуть працювати у змішаному форматі.
Паралельно місто розвиває міжнародну співпрацю – з містами-побратимами та донорами, й намагається постійно про себе нагадувати.
Коли партнери бачать наслідки війни – їм болить, але лише доти, доки ти нагадуєш про себе. Зараз допомога надходить за залишковим принципом, але ми прагнемо це змінити. Акцент залишається на людському ресурсі: діти, ветерани, молодь,
Вже восени поновились масовані обстріли енергетичних об’єктів, пошкодження мереж й графіки відключень. Для соціальної та критичної інфраструктури в місті встановлюють когенераційні установки. Наразі їх дев’ять, за підтримки міжнародних партнерів планують запустити до двадцяти. Також встановлюють сонячні електростанції на дахах лікарень та шкіл.
Підтримайте роботу команди «Відбудови. Запоріжжя»!
Курс на цифровізацію: як розвивається Миколаїв та які проєкти впроваджує?
Агенція розвитку Миколаєва за останні роки підготувала майже сотню проєктних заявок, з яких 86 уже реалізували. Вони охоплюють критичну інфраструктуру, енергоефективність, розвиток культури, молодіжної політики, а також реінтеграцію ветеранів і ВПО.
У Миколаєві та Херсоні дуже мало інституцій, які займаються містобудуванням, каже директор Агенції розвитку Миколаєва Віктор Сікаленко.
У Миколаєві фактично єдина така інституція і ми прагнемо зробити її центром підготовки фахівців, які відновлюватимуть місто. Для студентів і молоді проводимо воркшопи та навчання, щоб вони могли долучатися до процесів відбудови й робити місто кращим, ніж було,
Окремий напрям – збереження культурної спадщини.
Нам вдалося також зберегти культурну спадщину – матеріальну й нематеріальну. Ми збирали експонати й відправляли їх у безпечніші регіони, допомагали з оцифруванням. Традиція цифровізації культурної спадщини Миколаєва та області продовжується,
Однак роблять це не тільки у напрямку культури. У 2024 році Миколаївська область перебувала майже на останніх позиціях за індексом цифровізації Мінцифри. За пів року регіон піднявся на 13 пунктів, розповів заступник начальника Миколаївської ОВА Вʼячеслав Базаренко.
Ми поставили амбітну мету – вивести область у топ цифровізації. У кожній громаді визначили людину, що допомагає впроваджувати «цифру». Але, якщо рішення пов’язане з медициною, освітою та іншими сферами – це посилення і розвиток, якщо «для галочки» – нічого не вийде,
Серед уже впроваджених рішень:
- аналітичний портал Миколаївщини;
- ШІ-асистент області «Хвилька»;
- чат-боти про відключення світла та пошук грантів;
- єдина онлайн-платформа з медичними послугами та інше.
Також паралельно розивають великі проєкти, які «невидимі» для населення: структурування баз даних, електронний документообіг тощо.