У Запоріжжі обговорили реформу старшої школи: основні зміни та перспективи. ФОТО
27 листопада в Запоріжжі відбулося громадське обговорення реформи старшої школи, яка є частиною концепції «Нова українська школа» (НУШ). На заході розглядали різні підходи до формування мережі освітніх закладів у Запорізькій області, адже 70% території все ще знаходиться під окупацією. Під час планування стратегії розвитку освіти особливу увагу приділили близькості до лінії фронту та інтенсивності ворожих обстрілів. Про це повідомляє «Відбудова. Запоріжжя».
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Запоріжжя»
Сценарії впровадження реформи
Під час заходу обговорювалися різні варіанти створення мережі освітніх закладів через те, що 70% області перебуває під окупацією. При розробці стратегії розвитку освіти управлінці враховували як близькість до лінії фронту, так і частоту обстрілів. Мережу планують так, щоб після завершення бойових дій та звільнення територій було можливо оперативно відновити роботу профільних закладів.
Як пояснила Людмила Бухаріна існує три сценарії впровадження реформи старшої школи в Запорізькій області:
- Реалістичний: передбачає створення 26 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування.
- Оптимістичний: включає 47 академічних ліцеїв і 19 закладів професійного спрямування.
- Песимістичний: передбачає лише 17 академічних ліцеїв і 14 закладів професійного спрямування.
Посадовиця розповіла, що кількість профільних шкіл залежатиме від ситуації на фронті та повернення учнів з-за кордону.
Основні аспекти реформи
Реформа запланована на старт у 2027 році, коли перший випуск учнів Нової української школи завершить навчання у 9 класі. Саме тоді школярам доведеться обирати заклад для подальшої освіти — профільний ліцей академічного чи професійного напряму. На сьогодні учні, які стануть частиною реформованої старшої школи, навчаються у 5-7 класах. У Запорізькому регіоні їхня кількість становить близько 39,8 тисячі.
З 2027 року реформа передбачає перехід до трирічної профільної середньої освіти для учнів 10–12 класів із двома напрямами:
- Академічний – поглиблене вивчення предметів із підготовкою до вступу у заклади вищої освіти.
- Професійний – орієнтація на здобуття практичних навичок і швидкий вихід на ринок праці із можливістю вступу до ЗВО.
Крім того, навчання у старших класах буде відокремлене від початкової та базової школи. Реформа передбачає створення великих академічних ліцеїв, які стануть доступними для всіх учнів, незалежно від місця проживання.
Ми хочемо, щоб наші діти навчалися у сучасних умовах, мали змогу поглиблено вивчати обрані предмети та готувалися до майбутньої професійної діяльності,
Соціологічні дані підтверджують підтримку реформи
Соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення проєкту DECIDE, показало, що більшість зацікавлених сторін висловлюються на підтримку реформи:
- 90% старшокласників;
- 85% батьків учнів 10–11 класів і 5–6 класів;
- 88% учителів;
- 71% директорів шкіл.
Майже 90% старшокласників, а також 85% батьків у регіоні підтримують ідею вибору предметів у старших класах. Щоб забезпечити якісну організацію профільного навчання, експерти Проєкту активно працюють над стратегією та детальною дорожньою картою реформи на запит Міністерства освіти і науки,
Індивідуальний підхід та профорієнтація
Реформа дасть можливість учням будувати власну траєкторію навчання, обирати профілі та інтегровані курси відповідно до їхніх інтересів. Особливий акцент зроблено на профорієнтації — учні зможуть зрозуміти свої сильні сторони, зони розвитку та визначити подальший напрямок навчання.
Реформа передбачає створення великих відокремлених академічних ліцеїв. Це дасть змогу забезпечити учням вибір профілів і предметів. Адже що більше учнів навчаються на паралелі, то більше груп для вивчення різних дисциплін можна створити. Окрім того, важливо, щоб заклади освіти були доступними всім учням, незалежно від місця проживання,
Громадські обговорення
МОН ініціювало низку регіональних візитів для узгодження першочергових кроків упровадження реформи старшої школи та досягнення консенсусу щодо змін. Зокрема, для врахування особливостей різних регіонів та громад під час створення мережі майбутніх академічних ліцеїв. На заході, який провели у Запоріжжі, були присутні представники Міністерства освіти, обласної адміністрації, керівники освітніх закладів і міжнародні партнери.
Громадські обговорення, які ми проводимо в регіонах, не мають на меті довести до відома громад рішення, які їм треба просто виконати. Це дискусія, в якій можна озвучити виклики, які стоять перед громадами, і разом прийти до спільного конструктивне бачення,
Виклики та перспективи
Серед головних викликів реформи – забезпечення сучасної матеріально-технічної бази, організація укриттів у навчальних закладах та врахування демографічної ситуації.
Водночас у регіоні продовжується будівництво укриттів протирадіаційного типу, відомих як підземні школи. За словами директорки Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації Людмили Бухаріної, на будівництво укриттів, закупівлю шкільних автобусів і створення підземних шкіл спрямували понад мільярд гривень державних субвенції. Проте їх кількість наразі недостатня для забезпечення очного навчання для всіх учнів, які перебувають на підконтрольній Україні території.
Водночас переваги включають підготовку кваліфікованих фахівців, розвиток регіонів та залучення міжнародної підтримки.
Що далі?
Результати обговорення будуть використані для створення дорожньої карти впровадження реформи у Запорізькій області. Учасники погодилися, що такі зміни — це необхідний крок для адаптації системи освіти до сучасних вимог і умов воєнного стану.
Реформа старшої школи покликана зробити освіту більш гнучкою, індивідуалізованою та орієнтованою на потреби учнів, що стане важливим кроком для розвитку освіти в Україні. Її успіх реформи залежить від налагодження співпраці між МОН, ОВА та органами місцевого самоврядування,