Що відбувається з працевлаштуванням ВПО та ветеранів у Запоріжжі та області
У Запорізькій області станом на грудень 2023 року було зареєстровано більше 232 тисяч внутрішньо переміщених осіб. З них приблизно 120 тисяч працездатних переселенців. Частина з цих людей знайшла роботу у 2022 та 2023 роках. На обліку в Запорізькому обласному центрі зайнятості перебувають 2400 ВПО. Оскільки тисячі запоріжців виїхали до інших міст чи навіть країн, а частина містян стала на захист держави у війську, у регіоні є значний дефіцит кадрів. Здавалося б, це означає, що претенденти на роботу можуть обирати серед великої кількості вакансій. Але насправді так стається не завжди. «Відбудова. Запоріжжя» дізнавалася, що відбувається на ринку праці Запоріжжя та області й які перспективи там є для ВПО та ветеранів.
Чому ВПО не можуть влаштуватися на роботу у Запоріжжі
Дуже часто професійно-кваліфікаційна підготовка людини не відповідає тій, яка треба для зайняття тої чи іншої посади. Друга причина – до нас дуже багато звертається людей, у яких нерозірвані попередні трудові відносини. А якщо людина звертається до центру зайнятості, то вона має бути безробітною, бо ми не можемо направляти до роботодавців людину, яка десь там ще працевлаштована. Ми можемо через службу зайнятості вирішити цю проблему і ми її вирішуємо, але на це потрібен певний час. Загалом є багато чинників, які впливають на те, буде людина шукати роботу в Запоріжжі чи ні, – розповіла директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.
Іноді переселенці думають, що вони незабаром знову можуть кудись переїхати, а отже сенсу шукати роботу немає. З цієї ж самої причини часом і самі роботодавці не хочуть брати на роботу ВПО.
Було дуже важко знайти роботу, бо місцеве населення чомусь не дуже позитивно налаштоване до нас. А мати роботу зараз – це дуже важливо, тому що виплат ВПО не вистачає для нормального життя. Оренда квартири тільки коштує мінімум 6 тисяч, плюс комунальні. Я не каже вже про їжу, ліки, забезпечення дитини, якісь інші потреби, – ділиться вимушена переселенка з Оріхова Аліна Парсова.
Однак, не всі роботодавці насторожено ставляться до внутрішньо переміщених осіб. Зокрема великі підприємства у Запоріжжі активно залучають ВПО на роботу.
Майже 400 переселенців з прифронтових та тимчасово окупованих міст було працевлаштовано на «Запоріжсталі» з початку повномасштабної війни. Тим, у кого був профільний фах та досвід роботи на промислових підприємствах, пропонували роботу за спеціальністю. Тим, у кого такого досвіду не було, надавалася можливість перевчитися на іншу професію. Також комбінат надавав переселенцям житло, продуктові набори, ліки та речі першої потреби, – повідомили у пресцентрі комбінату «Запоріжсталь».
Ще один аспект, який перешкоджає працевлаштуванню – це потреба сидіти з дітьми. Державні садочки у прифронтових населених пунктах не працюють. Шкіл, які вийшли на змішану форму навчання, обмаль. А віддати дитину до приватного навчального закладу можуть не всі. Особливо, враховуючи те, що треба винаймати житло. Виходить, що навіть якщо людина хоче працевлаштуватись, то вона не зможе цього зробити, бо їй просто ні з ким залишити дитину у робочий час.
У такому випадку батькам треба шукати вакансії на неповний робочий день, а такої роботи у нас практично немає у базі. Та і в цілому вибір роботи у Запоріжжі зараз не дуже широкий. Не тільки для переселенців, а для всіх абсолютно. У нас на 60% знизилась кількість вакансій, які ми можемо пропонувати, – зазначила директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік
Один з варіантів для ВПО працювати повний робочий день – залишати дитину з кимось із рідних.
Мені пощастило, що з дитиною сидить моя мама. Вона не працює і має можливість сидіти з онукою. Я дізнавалась про приватні школи. Там треба мінімум 15-20 тисяч гривень на місяць платити для того, щоб дитина була у школі кожен день. У нас немає таких зарплат, щоб можна було відвідувати таку школу, – каже вимушена переселенка Аліна Парсова.
Ще певна частина людей змушена, наприклад, доглядати за родичами літнього віку або тими, що мають хвороби. Загалом за даними Міністерства соціальної політики України станом на вересень 2023 року із 2,1 млн ВПО працездатного віку працює близько 800 тисяч людей.
Чи є у Запоріжжі робота для ветеранів
Також складна ситуація з працевлаштуванням і серед ветеранів війни. В Українському ветеранському фонді кажуть про 30% безробітних серд колишніх військових. Даних окремо про Запорізький регіон немає, але можемо припустити, що ситуація не надто відрізняється від загальноукраїнської.
Стан здоров’я – це головна причина, за якою ветерани не можуть скористатися всіма пропозиціями, які ми можемо їм надати. Також рівень заробітної плати не відповідає тому рівню, який був у війську. У нас майже 30% вакансій сьогодні з мінімальною заробітною платою. А на службі суми набагато вищі і людина зазвичай не погоджується іти на таку мізерну заробітну плату. В цьому також є дуже серйозна проблема. Але попри все, у минулому році ми працевлаштували близько 100 ветеранів, – розповіла Ірина Дуднік.
Багато з чинних військовослужбовців впевнені, що стикнуться із проблемами під час пошуку роботи (39,4%), проблемами із фізичним здоров’ям (63,61%) та нерозумінням з боку суспільства (63,32%). Це результати опитування, яке проводив Український ветеранський фонд.
Допомагають вирішити ці питання, зокрема, у Центрах ветеранського розвитку. Працює такий і у Запоріжжі – на базі Хортицької національної академії.
Наше основне завдання – це психологічна, соціальна та професійна реабілітація. Ми розуміємо: люди, які були на фронті, звісно вони спочатку повинні відновити свій фізичний стан, психоемоційний стан, а потім вони потребують роботи, зайнятості. У нашому центрі з цим допомагають психолог, соціальний робітник та фахівець з кар’єрного зросту. Дуже багато хлопців, які до нас приходять, потребують зайнятості, бо звикли до темпу. Це дуже важливо – оцей період ресоціалізації та переходу до тієї роботи, яка буде приносити кошти. Бо їхньої пенсії недостатньо для життя, – каже проректорка Хортицької національної академії з освітнього процесу, інвестиційної діяльності та роботи з ветеранами Елліна Позднякова-Кирбят’єва.
Народна депутатка України Ірина Борзова в ефірі телемарафону заявила, що після закінчення повномасштабної війни кількість ветеранів може сягнути до 4 мільйонів. Нині ж відомо, що до Єдиного реєстру ветеранів внесено дані про понад 900 тисяч осіб.
Головне, щоб людина не почала вести асоціальний спосіб життя. На жаль, таких випадків теж вистачає, коли вдома ніхто не чекає, чи немає підтримки, чи розпався шлюб. Це також залишає свій слід і впливає на подальшу поведінку людей зазвичай не дуже позитивно, – зазначає Елліна Позднякова-Кирбят’єва.
Важливість адаптації учасників бойових дій до цивільного життя має розуміти і бізнес. Зокрема гострий дефіцит кадрів зараз відчувається на великих промислових підприємствах міста.
У нас менше, ніж 30% чоловіків стоїть на обліку і як правило вони або мають інвалідність, або якісь обмеження у трудовій діяльності, або не мають відповідної спеціальності. Тому саме з чоловічими кадрами сьогодні дуже гостра проблема. Ми знаходимо різні шляхи: навчаємо людей за фінансової підтримки партнерів (станочників, машиністів крану, контролери втк), але це не вирішує проблему повністю, – розповіла директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.
Успішні кейси працевлаштування ветеранів війни має, зокрема, металургійний комбінат «Запоріжсталь».
Від початку повномасштабного вторгнення 1150 металургів «Запоріжсталі» долучилися до Сил Оборони України. Це – кожен десятий працівник підприємства. 170 працівників комбінату, які мають за плечима бойовий досвід, повернулися до цивільного життя та роботи на «Запоріжсталі». Ще 33 ветерани війни, які раніше не працювали на «Запоріжсталі», після демобілізації з фронту обрали для себе комбінат у якості нового місця роботи, – повідомили у пресцентрі комбінату.
Але взяти на роботу людину, яка ще нещодавно стояла на захисті держави, лише початок справи. Важливо не забувати усіляко допомагати адаптуватися до цивільного життя. Це не так просто, як могло би здатися на перший погляд. Адже участь у цих процесах мають брати усі: адміністрація підприємств, власне ветерани та їхні колеги, які не мали бойового досвіду.
Серед ключових напрямів – психологічна реабілітація та додатковий медичний огляд і оздоровлення, програми адаптації на робочому місці. За кожним військовим-металургом на комбінаті зберігається робоче місце, тож по поверненню, наш працівник може поновитися на посаді. При бажанні ветеран також може пройти навчання або перекваліфікацію на підприємстві та змінити виробничу спеціальність. Також, користуючись досвідом США та Ізраїлю по роботі з ветеранами війни, на комбінаті проходять навчання в колективах, як приймати ветеранів та допомогти адаптуватися до нових-старих умов, – зазначили у пресцентрі «Запоріжсталі».
Серед іншого залучення ветеранів та ВПО на роботу має дещо замортизувати брак кадрів, який може спричинити посилення мобілізації в Україні.
Брак кадрів – це важлива проблема, яка стоїть перед підприємством поруч з іншими викликами, які пов’язані зі спадом економіки під час війни, проблемами з логістикою та внутрішнім попитом. Адже більшість працівників комбінату – чоловіки працездатного віку. Тому повернення ветеранів-металургів на попереднє місце роботи, а також працевлаштування вимушених переселенців допомагає подолати дефіцит кваліфікованих кадрів, – зазначають у пресцентрі «Запоріжсталі».
Власна справа для ВПО та ветеранів у Запоріжжі
Вимушені переселенці та ветерани також мають змогу взяти участь у грантових програмах чи безоплатно отримати нову професію. Існує низка відповідних можливостей (частина з них, до речі, доступна усім охочим, а не лише якимось певним категоріям населення).
За час, проведений на фронті, деякі професійні навички можна було втратити і таким людям треба підвищення кваліфікації. Або через погіршення фізичного стану ветерани вже не можуть працювати тим, ким вони працювали до війни. Тому ми пропонуємо перекваліфікацію, рекомендуємо куди можна влаштуватися на роботу, регулярно проводимо психологічні тренінги. Ветерани, як і військовослужбовці, мають право безкоштовної освіти. На бакалаврат вже вступити не вийде, бо строки здачі НМТ пройшли. Але якщо цей освітній ступінь здобули раніше, то можна вступити на магістратуру чи аспірантуру. Треба скласти ЄВІ (єдиний вступний іспит), реєстрація на нього триває до 29 травня. Потім власне треба скласти екзамен і можна обирати спеціальність і навчальний заклад, який захоче ветеран, – розповіла проректорка Хортицької національної академії Елліна Позднякова-Кирбят’єва.
Також будь-хто може податися на грантову програму «Власна справа» та отримати 50 до 250 тисяч гривень на свій бізнес.
Для ветеранів, учасників бойових дій, людей з інвалідністю, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, та членів їхніх родин є інші гранти. Від 250 тисяч до 1 млн гривень. Створення нових робочих місць також є обов’язковою умовою. Така послуга дуже сильно користується популярністю. Минулого року звернулися 7 ветеранів, а лише за 4 місяці цього року – вже 9. До речі, завдяки цій програмі у Запоріжжі ми уже створили майже 300 нових робочих місць. Завдяки цьому держава отримує податки і розвиває економіку. Тому результат є і ми працюємо в цьому плані дуже плідно і дуже відповідально, – розповіла директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.
Завдяки грантам запоріжці розпочинають різні справи: відкривають кафе, магазини, підприємства з виробництва одягу для військових чи дітей, виготовляють дрони.
Спочатку треба подати заявку в Дію, потім вона надійде до Ощадбанку, там перевірять кредитну історію. Якщо з нею все порядку, то заявка надійде до обласного центру зайнятості. Протягом 7-10 днів ми будемо готові розглянути бізнес-проєкт, якщо він готовий і людина готова розказати про нього. Якщо ми його підтримали, то відправляємо його у державний центр зайнятості, протягом тижня його там розглянуть і ухвалять рішення щодо фінансування. Тобто максимум 3 тижні і питання може бути вирішено, – каже директорка Запорізького обласного центру зайнятості Ірина Дуднік.
Кожен має обрати для себе зручний професійний шлях, бо ж робота – це можливість мати стабільність у вигляді постійної зайнятості та заробітку. На додачу це спосіб допомогти країни відновити економіку і допомогти у процесі відбудови. Тому бізнес та держава мають надалі ще активніше створювати умови для самореалізації людей, яким фактично доводиться починати життя наново.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win