Обстріли, нестача клієнтів і підвищення тарифів: які проблеми релокованого бізнесу в Запоріжжі
За даними «Опендатаботу», понад 800 запорізьких компаній переїхали до інших регіонів з початку повномасштабної війни. Водночас майже 500 компаній, навпаки, релокувались до Запорізької області. Кількість нових ФОПів у регіоні також помітно зросла – за рік на 11%. «Відбудова. Запоріжжя» дізнавалася про проблеми релокованого і новоствореного бізнесу у регіоні та розбиралася, як підприємцям вдалося відновити свою справу або ж почати все з «нуля» на новому місці.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Запоріжжя»
Попри обстріли, нестачу клієнтів й підвищення тарифів
Уродженка Токмака Валерія Псьол ще зі школи почала працювати у бьюті-сфері. У рідному місті орендувала кабінет, де працювала майстринею манікюру. Згодом до послуг додала і лазерну епіляцію.
У різний час я орендувала різні кабінети. У своїй міні-студії була єдиною працівницею. Але у мене була велика клієнтська база, налагоджені всі робочі процеси, тож моя маленька справа потроху розвивалась,
Потім почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну й Токмак окупували російські військові. Перші 3 місяці Валерія залишалась вдома. Навіть відновила роботу своєї студії, бо мала надію, що війна не затягнеться надовго. Але згодом дівчина вирішила виїхати з окупації разом з родиною до Запоріжжя.
У мене була дилема – що робити з лазерним апаратом, який коштує 10 тисяч доларів і є основою для мого бізнесу. Серед моїх колег ніхто не мав вдалого досвіду вивозу подібної апаратури. Ми з родиною вирішили ризикнути і вивезти апарат для лазерної епіляції та деяке обладнання для манікюру на легковій машині разом з іншими нашими речами. Я знаю випадки, коли росіяни на блокпостах казали «А подаруй мені оце» або «Ми тебе не пропустимо, поки не даси нам оце». Але нам пощастило: нас пропустили і нічого не забрали,
Дорога до Запоріжжя зайняла 3 доби. Після виїзду підприємиця одразу почала шукати приміщення для роботи, бо ж мала невелику суму грошей, якої вистачило лише на оренду квартири, їжу та речі першої необхідності.
На наступний день після приїзду до Запоріжжя я почала шукати приміщення. І за кілька днів вже уклала договір оренди. Тоді у мене було бажання зробити повноцінний салон, а не просто кабінет. Бо я розуміла, що у Запоріжжі мене ніхто не знає, у мене немає клієнтської бази, тому так звана кабінетна система не спрацювала б і треба було шукати клієнтів знову,
У новому приміщенні на умовах суборенди Валерія почала працювати з 2 колегами з рідного Токмака. Тоді найважчим було знайти клієнтів. Переламним моментом стала осінь 2022 року, коли через обстріли Запоріжжя багато людей, у тому числі бьюті-майстринь, виїхали з міста.
Я зрозуміла, наскільки правильним було відкрити саме студію, а не продовжувати працювати в одному кабінеті. Бо тоді ми втратили частину клієнтів, але ж знайшли багато нових. Люди заходили буквально з вулиці і казали «Як добре, що ви не їдете, бо ми не знаєм до кого йти»,
Власне, основними проблемами для дівчини виявились пошук клієнтів та майстринь для роботи. Нині інтенсивність обстрілів теж змушує мешканців Запоріжжя виїжджати, тож працівників та клієнтів може знову поменшати.
Я боюсь втратити своїх клієнтів, як це було восени 2022 року. Зараз місто почали закидувати КАБами і люди знову виїжджають. Хто знає – можливо навіть ми вирішимо перевезти студію знову на нове місце. Так само є страх втратити працівників. Я рік шукала майстриню манікюру. Бо попит на послугу великий, а спеціалістів дуже не вистачає,
Серед інших складнощів для підприємців – можливе підвищення податків. Валерію це не лякає, водночас дівчина не знає, як на її бізнесі позначиться підвищення тарифів на світло.
Податки в Україні – одні з найнижчих у світі. Ми платимо мізерні суми, тому скиглити з цього приводу – це, на мою думку, неповага до країни. Коли ми платимо 5% від доходу, а у Португалії – 40%, то це привід задуматись і почати цінувати українську систему податків. Якщо розмір податків таки збільшать, то мені доведеться у місяць платити на 800 гривень більше. Це невеликі кошти. А от як на роботу вплине підвищення тарифів на світло, я поки не знаю. Ми вже почали підіймати ціни на послуги. Але ж найбільші платіжки за світло завжди приходять взимку, тоді і все стане зрозуміло,
Зменшення попиту й перехід на онлайн-продажі
Вже 8 років запоріжець Максим Пузанов виготовляє різноманітні соуси з гострими перцями. Своє хобі він перетворив на сімейну справу. Спершу сировину для роботи купували, а потім вирішили вирощувати самі на своїй ділянці. Однак тепер через окупацію та бойові дії землю доводиться орендувати.
Ми з дружиною вирішили зробити кілька соусів і взяти участь у запорізькому фестивалі консервації. Після цього зрозуміли, що є прихильники нашого продукту, і почали потихеньку розробляти нові рецептури, брати участь в інших фестивалях і ярмарках,
У нашому асортименті з’явились такі види соусів, для яких треба дуже гострі перчики типу «Хабанеро», «Кароліна Ріпер». Їх не купиш на базарі чи у будь-якого фермера. Тоді ми почали вирощувати перці самостійно,
Більшість сортів перців вирощували в Оріхівському районі. Там живуть батьки дружини, вони ж і допомагали у роботі. Однак тепер землю доводиться орендувати.
У 2022 році ми ще посадили там перчики, незважаючи на обстріли. Це було дуже небезпечно. Ми боялися за батьків дружини, які там працювали. Тому зараз ми орендуємо ділянки у селі Бабурка і вирощуємо перчики там,
Батьки Максима вирощували часник для соусів, але земля, на якій вони це робили, нині в окупації. Тож тепер вони допомагають сину вже в іншому селі Запорізької області.
Участь у ярмарках та фестивалях як у Запоріжжі, так і в інших містах України, допомагала нам продавати свою продукцію, знаходити нових клієнтів, розповідати про наше виробництво. Зараз у Запоріжжі таких заходів не проводять, тому ми виїжджаємо до Львова, Івано-Франківська, Києва. Відвідувачів на таких заходах стало менше, плюс наші соуси не є продуктом першої необхідності, тому це позначається на продажах,
Отже, нині основні труднощі для «гострого» бізнесу – це відсутність попиту, який був до війни, та зниження купівельної спроможності. Тож тепер підприємці намагаються знаходити клієнтів онлайн.
Ми робимо акцент на наш сайт. Беремо участь у різних програмах, подаємося на гранти. Завдяки програмі ООН ми безкоштовно зробили сайт. Це дуже велика допомога для нас у важкі часи,
Пошук фінансів та відключення світла
До війни Олена Прокуда не мала власного бізнесу, а працювала в гірничодобувній компанії у місті Пологи. У березні 2022 року рідне місто Олени окупували, тож жінка разом із родиною виїхала до Дніпра.
Десь рік я, мій чоловік, 2 наші доньки та 2 зятя жили там в одному будинку, ми мали роботу. Потім до Запоріжжя виїхали мої батьки та брат. Деякий час ми постійно їздили з міста у місто, і все ж вирішили переїхати до Запоріжжя,
Родина Олени розуміла, що війна не закінчиться у найближчий час. Тому пологівці почали шукати для себе нові можливості. Знайшли інформацію про гранти від держави і вирішили спробувати свої сили. Так, восени 2023 року чоловік Олени відкрив шиномонтаж, де згодом з’явилося чимало постійних клієнтів. Тоді родина вирішила взяти участь у ще одній грантовій програмі. Олена захотіла відкрити заклад швидкого харчування.
Я завжди любила готувати. Мої доньки також цю справу полюбляють. Отак і з’явилася ідея закладу швидкого харчування. Врешті, ми виграли грант. На отримані 250 тисяч гривень купили прилад для смаження м’яса, фритюрницю, електровафельницю та меблі. Так і відкрили заклад у Південному мікрорайоні,
Але, як розповіла підприємиця, цих грошей вистачило далеко не на все, що необхідно для роботи закладу. Грант покриває лише частину витрат, тож деяке обладнання купували вже за власні кошти.
Наш заклад працює вже більше півроку. На початку ми багато чого не знали і не розуміли, а зараз вже маємо певний досвід. Коли трішки розкрутилися, то почали купувати обладнання вже за свої кошти, які заробили за перший час. Зараз ми готуємо шаурму, хот-доги, бургери, гонконгські вафлі, млинці та інші смаколики,
Цьогоріч влітку родина Олени відкрила другий заклад – у центрі Запоріжжя. Часом з’являються складнощі, зокрема при відключеннях світла.
Буває ламається щось з обладнання, це впливає на асортимент і люди деякий час не можуть купити якусь страву. Також треба постійно слідкувати за свіжістю продуктів, особливо під час відключень світла. Бо, наприклад, креми для солодких страв дуже швидко псуються. Треба постійно слідкувати, що люди купують більше, а що менше. Виходячи з цього, ми формуємо асортимент,
На її думку, головне – вірити у свої сили, діяти, вчитися новому. Це допоможе подолати будь-які труднощі, запевняє підприємиця.