Не те місце, не той час: чому кав’ярня «2056» зачинила свої двері для запоріжців
У березні 2024 року після півтора року роботи в Запоріжжі закрилась кав’ярня «2056». Заклад пережив три потопи, зіткнувся з нестачею клієнтів та масованими обстрілами. Власниця кав’ярні Олена Пучкова розповіла «Відбудові. Запоріжжя» скільки коштів вклали у відкриття закладу, чому бізнес не став прибутковим та як вибір приміщення став фатальною помилкою.
Цікавитесь запорізьким бізнесом? Розповідаємо про нього в інстаграмі - підписуйтесь!
Скільки коштів треба, щоб відкрити кав’ярню
Ідеєю відкриття кав’ярні спочатку загорівся чоловік Олени – запорізький підприємець Олексій Пучков, оскільки поруч з його їдальнею «Кухня» на вул. Перемоги, 56 здавалось приміщення якраз під кав’ярню.
Чоловік їдальню відкрив, а поруч ще було приміщення в оренду. Я просто так сказала: «Я колись мріяла про кав’ярню», і так все і почалося. Сама локація чудова, ставка була на медичний університет, на те, що закінчиться ковід, повернуться студенти, було велике бажання відкритись,
Відкриття кав’ярні «2056» планували на березень 2022 року, розповідає Олена Пучкова. 24 лютого 2022 року все змінило. Окрім початку війни, в кав’ярні, яка вже майже була готова до відкриття, стався потоп.
Найскладніше виявилось запуститись. Ми вже закінчували ремонт, а потім війна, потоп, потім я з дітьми виїхала до Німеччини, дистанційно тут з чоловіком все контролювала, ми продовжували ремонт. Все вже на 80% було готово, тому ми вирішили ризикнути,
Зрештою, заклад почав приймати гостей в серпні 2022 року. Всього в ремонт, купівлю обладнання, меблів та створення кав’ярні вклали близько 60 тисяч доларів, розповідає Олена Пучкова.
Читати також: «Все можливо, було б бажання»: виклики, з якими запорізькі підприємиці зіткнулися у бізнесі
Як працювала кав’ярня на початку та що пішло не так
За словами підприємиці, на початку роботи кав’ярня проблем не мала – вдалося швидко знайти персонал, були клієнти, а вже за кілька місяців, у жовтні 2022 року, росіяни почали масовані обстріли Запоріжжя. Через це «2056» зачинили на кілька місяців.
Куди витрачаються гроші під час війни – на їжу, а от десерти та кава – це вже із серії розкоші. Дівчата, що працювали у нас, виїхали. Запоріжжя ніби завмерло, люди ходили до тих закладів, що до війни працювали, а новенькі, як ми, залишились без клієнтів взагалі,
Коли загальний стрес у місті знизився, заклад поновив роботу. Олена Пучкова зазначає, що головною проблемою стала нестача коштів: за півтора року на стабільний прибуток кав’ярня так і не вийшла, бо на це треба було б більше часу.
Ми трохи допомогли собі, у нас було кредитування та грант від центру зайнятості: ми отримали 250 тисяч грн, купили обладнання та сировину. От тоді я, як власниця, могла собі заробити якісь там кілька тисяч гривень, а так складно було, але це все гарна практика,
Найбільше коштів витрачали на оренду приміщення, зазначає підприємиця. Вона коштувала 30 тисяч грн на місяць за приміщення 42 м² в будівлі гуртожитку на першому поверсі.
Фактично, все склалося так саме через це приміщення. Там жахливі сусіди та каналізаційна система, через це нас постійно топило. Також там низькі стелі та висока оренда. Вже після закриття я зрозуміла головний висновок – оренда не має забирати в тебе все,
Великий потоп і прощання: останні місяці роботи кав’ярні «2056»
Восени 2022 року кав’ярня «2056» пережила ще один потоп, весь 2023 рік пропрацювала стабільно, а от в лютому 2024 року сталося найбільше затоплення через яке і закрили заклад.
Над нашою кав’ярнею розташовані душові кімнати жителів гуртожитку, там щось забилось, нас почало підтоплювати. Приїхали комунальні служби, абсолютно байдужі, почали щось вирішувати і пробили нашу водопровідну трубу, все з другого поверху через цю дірку потекло до нас, стеля, стіна, потім вода вже й на вулицю почала виходити,
Після потопу кав’ярня ще працювала близько місяця, але ризикувати здоров’ям людей власниця не хотіла, тому, щоб продовжувати роботу, виникла необхідність провести ремонт.
Я просто дивлюся на все це і розумію, що треба все це ремонтувати. І якщо ти добросовісний, то треба вирізати гіпсокартон, всю стіну, щоб не було там плісняви, якою будуть дихати люди. Потім все це замінювати, шукати будівельників, купа викликів та грошей, і ти не застрахований, що це все не повториться, а під час війни краще позбавляти себе зайвого стресу,
Найбільш важко було прощатися з людьми, розповідає Олена Пучкова. Підриємиця звикла як до колективу, так і до постійних клієнтів.
На той час у нас вже гарний колектив зібрався, у нас все так склалося душевно в плані взаємовідносин. Це було дуже боляче саме через людей, що ти мусиш все з ними розірвати, також наші постійні клієнти, ми їх любили, важко було,
Попри такий фінал для «2056» Олена Пучкова не шкодує, що відкрила кав’ярню, оскільки отримала багато нового досвіду. Явних помилок в роботі підприємиця не відзначає. На її думку, головна проблема була в приміщенні. Також Олена керувала закладом самостійно, тому постійно вирішувала організаційні питання, коли хотілось творчості.
У нас поряд була класна територія, можна було там все облаштувати, класний майданчик зробити. Але на це не було ні грошей, ні сил. Це називається підприємництво. Ти постійно вирішуєш проблеми, і бажано за це б отримувати бонуси. Якби я ще взяла керуючого до закладу, то це не вирішило б проблему, а лише збільшило витрати,
Читати також: Чашка на вагу золота: наскільки у Запоріжжі зростуть ціни на каву
Магія кав’ярень: чи вигідний цей бізнес
На думку Олени Пучкової, кав’ярні мають шанс бути успішним бізнесом в маленьких містах або в спальних районах, де невелика конкуренція.
Є така фраза: «Якщо хочете відкрити кав’ярню, не відкривайте кав’ярню». Це ж така романтизація, якщо зробити соцопитування, хто який бізнес хоче відкрити, то це буде саме кав’ярня, а ще книжковий магазин. Зараз взагалі популярна ця історія, що книжковий та кав’ярні поєднують. Але серед конкурентів, які вже давно на ринку, втриматись важко, треба або унікальність, або мінімум вкладень, наприклад, кав’ярня в МАФі,
Головним в кав’ярні, як і в будь-якому бізнесі, є люди, вважає підприємиця. Наприклад, якщо бариста не привітний, то повертатись у такий заклад не хотітиметься. Люди додають і мотивації працювати бізнесу далі, попри всі негаразди.
Своя магія в цьому бізнесі звісно є, це така енергетика, шалений ритм. Я навіть колись стояла за баром, коли хтось не вийшов на зміну. І це так класно було, комунікувати з клієнтами, пропрацьовуєш комунікації,
Відкривати новий бізнес Олена Пучкова поки не планує, проте, вона зазначила, що мати власну справу – добре, оскільки тоді людина ні від кого не залежить.
Бізнес – це класна тема, бо ти сам собі режисер, хоч і з великою відповідальністю. Звісно, простіше прийти в найм, де тобі будуть казати, що робити, і ти матимеш обмеження. Але от під мій характер таке не підходить, бо я сама знаю, що робити. Працювати в наймі треба для досвіду, а потім можна починати своє. Тому певно я більше хочу працювати сама на себе,
Раніше «Відбудова. Запоріжжя» розповідала, які заклади закрились у Запоріжжі протягом 2024 року.
Підтримайте роботу команди «Відбудови. Запоріжжя»!