Музей без музею: як у Запоріжжі зберігають унікальну колекцію старовинних човнів, які неможливо евакуювати
На початку повномасштабної війни росії з Україною з прифронтового Запоріжжя евакуювали більшість музейних колекцій – заради їх збереження. В тому числі й з Музею запорізького козацтва на Хортиці. А от що неможливо евакуювати – це старовинні човни, які зберігаються в Музеї судноплавства. Що зараз відбувається в цьому музеї – дивіться у фоторепортажі «Відбудови. Запоріжжя».
Зараз в умовному Музеї судноплавства на Хортиці знаходиться сім великих експонатів. Це козацький човен, дюбель-шлюпка, найбільший експонат музею – бригантина, а також байдак, два човни-довбанки та артиллерийский лафет кінця 17-го початку 18 ст.
Останній тисячолітній човен-довбанку чи моноксил археологи знайшли в середині минулого літа на одному з пляжів острова. Через обміління Дніпра старовинний човен майже опинився а суші. Спеціалісти стверджують, що обміліле русло найближчим часом може “показати” й інші човни. Зараз моноксил в процесі консервації.
Читайте також: «Армія відновлення»: як проєкт допомагає безробітним та волонтерам у Запорізькій області
Працівники Національного заповідника нагадують, що до війни був план побудувати на березі Дніпра – на території заповідника фундаментальний музей судноплавства, але цю ідею не встигли втілити в життя.
«Початково музей планували створити біля води під мостами. Навіть був такий ескіз з пелюстками лотоса і в кожному з пелюстків по човну. Але реставратори кажуть, що переміщувати експонати дуже небезпечно. Навіть оці останні “прильоти”, що були на Хортиці, вони негативно вплинули на експонати. А якщо почати пересувати їх, то невідомо, що з ними станеться».
Власне тому, з початку повномасштабної війни з ангару, де зберігаються та реставруються старовинні човни, який називають Запорізьким музеєм судноплавства, не вивозили дані археологічні знахідки.
Сергій Дударенко каже, що так чи інакше, музей судноплавства планували будувати, тому що для якісного зберігання подібних експонатів потрібні більш підходящі умови.
«Війна, звісно, впливає на нашу роботу й розвиток. Для таких експонатів, як ці човни, потрібне й більше приміщення й більш стабільні температурні умови й вологість, лабораторія тощо. Зараз, як і останні двадцять років, ці чудові експонати, які входять до десятка найкращих за збереженістю, за якістю, за величиною, за масштабами підводної археології у світі, вони знаходяться, по суті, в реставраційному ангарі, а не в музеї, як це має бути».
Окрім човнів, тут також зберігають понад 80 старовинних якорів, знайдених на території Запорізької області, а найчастіше саме поблизу Хортиці.
Минулого літа запорізькі археологи дістали з Дніпра на Хортиці плаский якір 18 ст. Він пов’язаний з діяльністю запорозької верфі, яка існувала на берегах Хортиці під час війни з Туреччиною у 1736-1739 роках. Він вцілів і зберігся повністю, як металева так і дерев’яна його частини.
Читайте також: Як живе запорізьке спортивне товариство «Динамо», база якого була зруйнована ракетним ударом у жовтні 2023 року
Загалом за рік, що пройшов з моменту підриву російськими окупантами Каховської греблі, запорізькі археологи знайшли тисячі цінних артефактів на оголених берегах Дніпра Національного заповідника Хортиця, а також деяких ділянках Каховського водосховища. До речі, часто саме місцеві жителі повідомляють археологам про знахідки. Так, днями місцевий рибалка натикнувся на березі на великі кістки й повідомив археологів. В процесі дослідження стало відомо, що це кістки мамонта пізнього періоду, а саме найбільшого кудлатого мамонта. Це підтвердили вже й київські палеонтологи.
«Чому цікава знахідка саме ця, саме для околиць Запоріжжя? Тому що насправді мамонтова фауна вона здебільшого розташована, ну залишки мамонтової фауни розташовані північніше – в лісовій зоні, в лісостеповій зоні. Це Київщина, Черкащина. На півдні ці знахідки досить поодинокі й вони розташовані якраз по руслі великої річки – Дніпро та Дністра».
Зараз кістки на етапі консервації. Археологи кажуть, що збираються робити радіовуглицевий аналіз, щоб точніше дізнатися більш період перебування тут предків слонів. Найближчим часом кістки будуть знаходитися на території музея Запорізького казацтва й представлені в експозиції до Дня археолога.
Що ж до дерев’яних знахідок, таких, як старовинні човни чи їхні частини, то археологи підкреслюють: обміління Дніпра має, як плюси, так і мінуси. З одного боку артефакти знаходяться, з іншого – є ризик їх втратити, позаяк на повітрі й сонці вони швидко руйнуються.
Читайте також: Звільнилась зі школи і відкрила власну кав’ярню-кондитерську: історія запоріжанки Юлії Лекаркіної
«По-перше, величезна кількість експонатів зараз до нас доходить, а з іншого боку, ну взагалі, де найкраще зберігається деревина мокра? В мулі. Якщо вона в мулі, от якнаш артилерійський лафет, то він майже ідеальної збереженості. Як тільки потрапляє деревина у воду, вона починає руйнуватися. А як тільки її витягують в атмосферу – на повітря, вона взагалі починає дуже швидко руйнуватись. Її потрібно оідразу стабілізувати, консервувати. Тому, якщо у нас немає змоги приділити увагу деревині мокрої, то краще її залишити в мулі»
Після двох років заборони на відвідування й закриття всіх об’єктів на території національного заповідника Хортиця, цього літа гості острова мають доступ до деяких локацій. В національному заповіднику уточнили, що офіційно для відвідування відкритий Історико-культурний комплекс «Запорозька січ», пагорб єдності, козацьке коло, територія біля музею запорозького козацтва, реконструйовані святилища й декілька екскурсійних маршрутів – це все об`єкти в північно-східній частині Хортиці.
Читайте також: Як запорізька кав’ярня Coffeelab відновлювалася після руйнування і до чого тут донати
Заступниця директора заповідника Світлана Охріменко каже, експозиції на території історико-культурного комплексу «Запорозька січ» оновилися.
«Зараз у нас працює укриття, яке розраховане на 50 осіб. Воно знаходиться в музеї Запорізького козацтва й відповідає всім вимогам. І історико-культурний комплекс «Запорозька січ» може запропонувати нашим відвідувачам для їхньої безпеки залишити комплекс і перебувати в безпечному місці – в укритті. Сьогодні комплекс працює з урахуванням обов’язкових умов безпекових – під час повітряної тривоги всі відвідувачі зобов`язані покинути територію комплексу. Про це повідомляємо заздалегідь і просимо це враховувати при планування відвідин. Ви вимушені покинути територію комплексу – перейти в укриття і тільки по завершенню тривоги ви можете повернутися до огляду наших експозицій».
Працівники заповідника кажуть, що за більш ніж два роки повномасштабної війни ворог обстрілював Хортицю ракетами більш ніж 30 разів, тому важливо пам’ятати про безпеку під час прогулянок.
До того ж після підриву росіянами Каховської ГЕС, нижній б’єф Дніпра в Запоріжжі обмілів щонайменше на 6 метрів. В серпні ця ситуація ускладнилась настільки, що до деяких островів запоріжці можуть гуляти пішки. Втім, спеціалісти заповідника Хортиця нагадують, що своїй присутністю люди заважають життю й розмноженню птахів, які мешкають та гніздяться на диких кам’яних островах.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win