Між стабільністю та викликами – як працює система поводження з відходами у Долинській громаді
У Долинській громаді система поводження з відходами налагоджена: сміття вивозять регулярно, працює комунальне підприємство, є договір із полігоном. Водночас, як і в більшості українських громад, перед нею стоять питання подальшого розвитку – від зменшення кількості стихійних звалищ до пошуку рішень для відходів руйнувань і переробки. Сьогодні громада має базову, працюючу систему, а наступний етап – перехід від «вивезти сміття» до «керувати відходами» – потребує глибших змін як на місцевому, так і на державному рівнях.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн»!
Як працює система і де виникають проблеми
Як розповів «Відбудові.Запоріжжя» заступник голови Долинської громади Олександр Сергієнко. У громаді визначили виконавця послуг – комунальне підприємство, яке займається вивезенням твердих побутових відходів. У різних селах працюють дві моделі: десь люди користуються контейнерами, десь – виставляють пакети, які забирає сміттєвоз. Відходи вивозять на полігон ТПВ №1 у Запоріжжі.
Система давно налагоджена, вона працює, проходила перевірки контролюючих органів. У цілому ми задоволені,
Втім навіть ця стабільність не означає відсутності проблем. Одна з них – стихійні звалища, які періодично виникають, особливо за межами населених пунктів.
Ми їх фіксуємо, звертаємося до поліції, до екоінспекції – вони, в свою чергу, реагують,
За словами Олександра Сергієнка, новий закон про управління відходами частково перерозподілив відповідальність. Звалища в межах населених пунктів ліквідовує громада, за межами – державні органи. Йдеться про закон, який змінює підходи до цієї сфери і поступово наближає їх до європейських. Зокрема, він передбачає більш чіткий контроль і нові вимоги до роботи з відходами. Водночас на практиці навіть такі зміни не усувають усіх викликів, зокрема тих, що пов’язані з поведінкою мешканців.
Частина людей не сплачує за послугу, вважаючи, що якщо не виставляє сміття, то й платити не повинна. У результаті відходи опиняються у посадках або на околицях,
Відходи руйнувань і відсутність системних рішень
Окремий виклик – відходи, що утворюються внаслідок руйнувань. У громаді оцінюють їх обсяг як відносно невеликий: частину люди вивозять самостійно або замовляють вивезення. Водночас системного підходу немає. Спеціальну ділянку для таких відходів не визначили.
Виділити місце не складно. Питання – що буде далі. Це ж фактично стане звалищем. Хто буде його утримувати, що робити з цими відходами потім?
У громаді побоюються, що така ділянка швидко перетвориться на неконтрольоване звалище. Тому поки орієнтуються на можливі рішення на рівні області або співпрацю з більшими містами.
Чому система не розвивається
За словами власника компанії «Гранік» Геннадія Дубова, проблеми Долинської громади – це відображення загальноукраїнської ситуації. І швидких рішень тут не існує.
Головний показник – це зменшення кількості відходів, які потрапляють на звалище. У нас цього не відбувається. Не можна просто поставити камери чи підвищити штрафи – і система запрацює,
За словами Геннадія Дубова, розвиток системи поводження з відходами залежить від узгодженої роботи всіх учасників – мешканців, перевізників і місцевої влади.
Коли ці елементи працюють синхронно, система починає розвиватися значно швидше. Популярні ідеї на кшталт будівництва «сміттєпереробного заводу» також не є універсальним рішенням. Не існує технології, яка може ефективно переробити змішані відходи,
Як вважає експерт, без сортування на рівні домогосподарств такі проєкти не працюють.
Що може змінити ситуацію
Геннадій Дубов наголошує: починати потрібно з базових речей – стабільного вивезення, платіжної дисципліни та порядку на контейнерних майданчиках. Лише після цього можна переходити до складніших елементів системи – роздільного збору, компостування, переробки.
Водночас ключову роль відіграє людський фактор.
Є чотири причини, чому люди сортують відходи: гроші, можливість заробити, мораль і страх покарання,
Найефективніший стимул – економічний. Коли менше відходів означає меншу оплату, система починає працювати. Але не менш важливе відчуття відповідальності за свою громаду.
Ще один напрям – співпраця між громадами. Маленькі громади не можуть самостійно створити повноцінну систему поводження з відходами.
Потрібно об’єднувати ресурси – техніку, інфраструктуру, рішення,