Готові діяти для відбудови Запоріжжя та області: як працює бізнес в прифронтовому місті
25 жовтня, за ініціативи Ради відновлення Запоріжжя відбулась публічна дискусія, щодо проблем бізнесу та його ролі у відновленні міста, у якому взяли участь представники основних асоціацій підприємців регіону, влади та громадських організацій. За словами ініціаторки заходу та координаторки Ради відновлення Тетяни Жавжарової, уже з минулого року Україна почала активно планувати післявоєнну відбудову залучати міжнародних партнерів для інвестування у сфери, які найбільше постраждали від війни. Однак для надання допомоги, міжнародні донори підкреслюють необхідність мати я чіткі плани та програми, які включатимуть першочергові потреби відновлення на всіх рівнях.
Ми бачимо, що сусідні області, такі як Дніпропетровська, вже почали працювати над залученням інвестицій на відбудову і мають рішення Чеської республіки їх підтримувати та виділяти кошти. Ми бачимо, що Миколаїв вже будує плани відновлення і навіть Маріуполь, який продовжуючи бути в окупації, теж працює над тим, щоб зробити місто більш комфортним та стійким після війни. Тому, при Запорізькій міській раді була створена група, яка почала працювати над планом відновлення. На жаль, в цій групі поки що не дуже врахована проблематика підприємництва та економічного відновлення . Зараз іде вивчення потреб і планування, ― сказала Тетяна Жавжарова.
Під час заходу громадська організація «Екосенс» представила результати проведеного на їх замовлення соціологічного дослідження, щодо потреб і пріорітетів післявоєнного відновлення Запорізького регіону, згідно з яким на відбудову за принципом «Відбудувати краще, ніж було» проголосувало 87% опитаних, тоді як лише 13% обрали б варіант відбудови «як було». Журналісти “Відбудова. Запоріжжя” поспілкувались із 5 запорізькими підприємцями, які попри війну продовжують роботу у місті. Ми дізнались, яких збитків вони зазнали від початку збройної агресії, як їм вдалось відновити роботу, чого наразі потребують та як вони бачать післявоєнне відновлення Запоріжжя.
Геннадій Дубов, власник ТОВ «Екотехнологічна компанія «Гранік»
Геннадій Дубов розповів, що від початку повномасштабної війни їх робота не зупинялась і наразі вони продовжують надавати свої послуги. Стабілізувати ситуацію вдалось, однак обсяг роботи просів через відсутність замовників, які були змушені виїхати з міста або закритись.
«У нас є співпраця з нашими замовниками, з якими ми продовжуємо розвиваються не зважаючи ні на що. І під час війни впроваджувати роздільний збір та конвертування біовідходів. Все це дуже успішно працює, коли мешканці міста також залучені до процесу і вони відчувають, що влада комунікує з ними», ― повідомив Геннадій Дубов.
Він додає, що наразі бізнес потребує допомоги з боку влади та зазначає, про відсутність контакту з посадовцями: «Зараз створилась така ситуація, що кожен залишився сам по собі. Тобто, бізнес та влада працює окремо та не втручається у справи один одного. Але ми повинні бути одним цілим. Влада повинна дослуховуватись до нас, а ми до них, і саме цього нам не вистачає».
«Для нас важлива максимальна свобода та дерегуляція. На жаль, зараз спостерігаємо недобрі тенденції, коли з’являються монополії та тиск адмінресурсу ― в таких умовах бізнес не росте», ― зазначає Дубов.
Кирило Красносельський, директор ТОВ «ТРІАДА ЛТД КО»
«У нас був частково зруйнований офіс, біля якого був вибух після чергового влучання по місту. Вікна, двері, меблі ― все було пошкоджено. Це наші прямі збитки з моменту повномасштабного вторгнення. Плюс ми зазнали збитків завдяки тому, що ми працювали в хайтек сегменті машинобудування та роботизації. Багато проєктів були заморожені в Україні, бо підприємці не були готові вкладати кошти на розвиток. З іншого боку, ми не маємо можливостей виїхати з країни, для того, щоб здійснювати експортну діяльність. Наша робота пов’язана з постійними виїздами, а виїхати ми не можемо і тому саме через це ми також зазнаємо збитків», ― розповів Кирило Красносельський.
За спостереженнями Красносельського, ситуація в інших областях набагато краща, ніж у Запоріжжі. Сьогодні бюджет міста поповнюється коштом платників податків, які працюють у Запоріжжі, а це приблизно 60%, що є малим та середнім бізнесом. Однак, місцева влада не створює умови та не зацікавлена у тому, щоб переконати підприємців працювати у місті.
«Від початку війни, багато представників міських влад зверталися з допомогою по переїзду, влаштуванні та з тим, як нам працювати в інших регіонах. Ми свій бізнес не релокували, він продовжує працювати у Запоріжжі, але в нас є офіс та складські приміщення у Києві. Наша влада практично 1,5 року мовчала і нічого не пропонувала, хоча нам було дуже складно. В нас багато питань стосовно митниці. Раніше ми розмитнювали товар у Запоріжжі, а наші митники нам закручували руки, хоча ми 15 років возимо один і той самий товар й кожен раз до нас є якісь претензії. Ми перейшли у Київ і тепер у нас немає жодних проблем ― 2 години і машина розмитнена. Сьогодні дуже виросла у ціні логістика саме до Запоріжжя, тому що це крайня точка на карті України і сьогодні тут тривають бойові дії. Наша влада ніяк не популяризує, не допомагає залишити людей саме тут», ― повідомив директор Triada-Welding.
Кирило Красносельський стверджує, що сьогодні у багатьох країнах створений так званий індустріальний парк, у якому для малого та середнього бізнесу вже під’єднана вся необхідна інфраструктура, а саме: електрика, вода, під’їзні, магістральні та автомобільні шляхи, а також гуртожитки для робітників. Подібні приклади вже є в Україні, а саме на Київщині, Вінниччині, Житомирщині та Львівщині. За словами підприємця, такі проєкти продовжують будувати в Україні навіть попри війну.
«В Запоріжжі я входжу до кластера, у якому це питання підіймали ще до війни і намагались якось посприяти створенню індустріального парку, до якого наші підприємства могли б заходити та працювати. Сьогодні немає жодних зусиль у цьому напрямку. Як повертати сюди підприємства, якщо для цього нічого не створено? Наприклад, я хочу щось виробляти та можу взяти в оренду якесь приміщення, але для того, щоб, наприклад, під’єднати мене до електромереж ― це роботи на 1-1,5 роки. Тоді питання, навіщо мені тут чекати і добиватись, щоб щось виробляти, коли я сьогодні можу легко поїхати до Рівненщини чи Хмельниччини, де все готово ― працюйте та сплачуйте податки?», ― зазначає Красносельський.
Олександр Щербаков, директор туристичного оператора «Веста Тревел»
Олександр Щербаков зазначає, що наразі робота у Запоріжжі досить складна, але героїчними зусиллями бізнесу та громадян місто живе та продовжує функціонувати. Він відзначає можливі перспективи і разом з цим проблеми.
«Від початку війни, якщо казати про збитки, то це повна зупинка роботи. Звісно, що ніякої мови про туризм не могло і бути тільки через пів року ми почали проводити якісь екскурсії. Крім того, була суттєва проблема через виїзд робітників за кордон. Зараз екскурсії відбуваються, але обсяги значно скоротилися, через фінансове становище населення, яке значно погіршилось», ― коментує підприємець.
За його словами, покращити становище може нормальна безпекова ситуація, щоб люди не боялися і поверталися у Запоріжжя. В питанні післявоєнної відбудови, Щербаков зазначає необхідність у прозорості та відкритому ринку з адекватними цінами. Крім того, за його словами, місцева влада повинна працювати на бізнес та громадян в рамках закону, як сервіс, а не навпаки.
«Нам потрібно покращити економічну та соціальну ситуацію у місті, щоб люди поверталися. Мені здається, що зараз головне думати над тим, як повернути до міста людей. Я спілкуюсь з багатьма туристами, яких я вивожу із Запоріжжя на відпочинок. Це реально проблема і незважаючи, що це моя робота і я цим заробляю, мені це не подобається. Бо люди хоч на один день не можуть відпочити у Запоріжжі, бо навіть немає жодного парку. І це не стосується воєнного стану, бо так було завжди», ― повідомив директор туристичного оператора.
Олексій Пучков, директор та співвласник хлібопекарного підприємства «Урожай» та «Майстерня пончиків»
За словами Олексія Пучкова, головним завданням підприємства полягало у відновленні обсягів довоєнного виробництва, через низький збут продукції в області, який наразі залишається нижчим, ніж на довоєнний час. Однак, навіть з таким збутом головною проблемою є відсутність робітників, особливо чоловіків.
«Частина знаходиться у лавах ЗСУ, а ще частина людей поїхала. Я розумію, якщо поїхали запоріжці, то натомість приїхали люди з області, але я не бачу їх як споживачів. Можливо вони отримують гуманітарну допомогу і саме тому ми не відчуваємо зростання збуту продукції. Про це кажуть не тільки хлібники, а й інші виробники, такі як ковбасники або молочники. Платоспроможний покупець та робітники відсутні. Я знаю, що на багатьох підприємствах ситуація знаходиться у такому становищі, та у будь-який час вони можуть зовсім звернути і без того, невеликі обсяги роботи. Це відбувається тому, що на виробництві банально не вистачає рук», ― зазначає директор хлібопекарного підприємства.
Він додав, що згідно із визначенням Кабміна професії водій або пекар не підлягають бронюванню, а тому його робітників також забирають до лав ЗСУ. А тому, прості методи бронювання осіб, які залучені на виробництвах критичної інфраструктури, могли б допомогти у розв’язання проблеми нестачі кадрів.
В питанні відбудови міста, Пучков вбачає необхідність у світовому досвіді та налагоджені комфортної інфраструктури, до розвитку якої може залучитись бізнес: «Я завжди кажу, що влада повинна зробити зручну інфраструктуру у місті, а бізнес далі зробить все сам. Місту потрібно стати зручним для життя, щоб у ньому можна було проводити час з дітьми. У нас немає куди йти та де зручно погуляти й провести час. Якщо такі великі та маленькі місця, як сквери та парки будуть, то із бізнесом та життям у місті все буде добре».
Світлана Набієва, заступниця директора з комерційних питань ТОВ «УкрМитГруп», «Козацька ферма»
Світлана Набієва наголошує, що до повномасштабного вторгнення вони працювали по всій території Запорізької області. Наразі значна кількість їх клієнтів залишилась на окупованій території і вони втратили свої торговельні точки: «Ми як виробничий завод доставляємо продукцію, розвозимо до клієнтів і якщо клієнтів немає, то виникає питання: де шукати нові ринки збути? Відповідно, у людей знизилася купівельна спроможність і багато хто перебивається гуманітарною допомогою та не завжди може собі дозволити піти у магазин і купити якісну продукцію.
Наразі ризики стандартні. Ми розуміємо, що не можемо спрогнозувати атаку агресора. Можливі перебої з електропостачанням та іншими ресурсами ― це головна проблема. Все інше вирішується під час робочих моментів», ― зазначає підприємиця.
Вона, як і її колеги, вбачає проблему у відсутності професійних кадрів, особливо, якщо мова йде про чоловіків. За її словами, таку ситуацію потрібно вирішувати комплексно, на рівні влади.
У питанні післявоєнної відбудови, Набієва впевнена, що у цьому процесі повинні взяти участь всі. За її словами, міська влада та бізнес-спільноти малого, середнього та великого бізнесу повинні взяти у цьому участь для спільної справи. Якщо кожен буде робити щось розрізнено, то і результат буде відповідний.
«Необхідно мати план, згідно з яким всі учасники відбудови будуть чітко знати свою роль і функцій, хто за що несе відповідальність. Бажання як містян, так і бізнесу, я думаю є, але немає відповідної людини чи певного органу, який би відповідав за організацію цього процесу. У будь-якому випадку необхідна система і той, хто буде нею керувати», ― говорить заступниця директора з комерційних питань ТОВ «УкрМитГруп».
Ці висловлювання не минули дарма, їх почули представники міської та обласної влади, які відвідали круглий стіл. На деякі питання дали обгрунтовані відповіді, про інші проблеми почали спілкуватися, але головне – публічний непростий діалог щодо ролі бізнесу у питаннях відновлення Запоріжжя розпочався. Рада відновлення готує резолюцію за результатами круглого столу. Попереду – низка зустрічей у стінах Запорізької міської ради, Координаційної ради сприяння підприємництву та на засіданнях Ради відновлення для формулювання конкретних механізмів економічного та екологічного післявоєнного відновлення Запоріжжя, в якому саме малий і середній бізнес може відігравати вирішальну роль.
Статтю підготовано в рамках проєкту «Рада відновлення як інструмент залучення громадянського суспільства до зеленого відновлення України для досягнення стійкості та демократії», який виконує громадська організація “Екосенс” у співпраці з ГО “Дивосвіт” та ГО “Національна платформа стійкості та згуртованості” завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.