Життя прифронтової Степненської громади Запорізької області під час війни: проблеми та виклики. ФОТОРЕПОРТАЖ
Степненська сільська громада – об’єднана територіальна громада в Запорізькому районі Запорізької області. Адміністративний центр прифронтової громади – село Степне, яке неодноразово попадало під ворожі ракетні обстріли. Внаслідок атак загинули люди, були пошкоджені адміністративні та приватні будівлі. Який вигляд село має зараз, дивіться у фоторепортажі «Відбудови. Запоріжжя».
У складі громади 8 населених пунктів: 6 сіл – Степне, Шевченківське, Наталівка, Лежине, Новостепнянське, Черепівське та 2 селища – Ростуще, Івано-Ганнівка. До війни у селах та селищах громади проживало більш ніж 5600 людей, зараз менше 4000. Села громади багато разів були атаковані військовими Російської федерації.
Про обстріли та руйнування
На початку війни – 18 березня 2022 року – ворог обстріляв село Наталівка Степненської сільської громади. Тоді внаслідок двох ракетних ударів загинуло дев’ять осіб (з них один представник Державної служби надзвичайних ситуацій) та сімнадцять було поранено. У ніч проти 24 грудня 2022 року дві російські ракети С-300 влучили в гімназію села Лежино. Основна будівля навчального закладу була повністю зруйнована. До війни у гімназії навчалося 223 дитини. А вже через вісім місяців, 14 серпня 2023 року, армія РФ обстріляла і само село Степне. Внаслідок ракетного терору загинули дві людини. На наступний день, 15 серпня, ракета влучила у стадіон гімназії, було пошкоджено будівлю навчального закладу, житлові будинки, дитсадок.
Про відновлення після обстрілів
Як розповів голова Степненської сільської громади Вячислав Любименко, тільки під час ворожих атак 14-15 серпня 2023 року було знищено та пошкоджено більш ніж 200 будинків.
Щоб почати заходи з відбудови, у тому числі закладів освіти, потрібна проєктно-кошторисна документація, на яку у громади бракує грошей. Звичайно ми плануємо відновлення усіх будівель, але тоді, коли будуть на це кошти, – розповідає Вячислав Любименко.
Як розповів Начальник відділу містобудування Степненської селищної громади Іван Жук, власники зруйнованих та пошкоджених будинків активно приймають участь у державній програмі «ЄВідновлення».
Будинок у с. Степне
Всього було розглянуто 2 заяви щодо компенсації зруйнованого майна, та 17 – щодо пошкодженого. Ці люди вже отримали гроші, – каже Іван Жук.
Про написання Програми комплексного відновлення
Степненська сільська громада є доволі молодою – вона утворилася лише чотири роки тому, 12 червня 2020 року, шляхом об’єднання Наталівської і Степненської сільських рад Запорізького району. За словами Івана Жука, саме тому у громади є потреба розробити програму не тільки з урахуванням руйнувань, що утворилися внаслідок ворожих обстрілів.
Ми також повинні зрозуміти нагальні проблеми, з якими стикалася громада ще до повномасштабної війни. Саме тому, Степненська громада вже почала розробляти стратегію розвитку, як частину Плану комплексного відновлення, – каже Начальник відділу містобудування Степненської селищної громади
Про освіту
В Степненській громаді є чотири заклади освіти – 3 гімназії, в двох з яких знаходяться дошкільні навчальні заклади, крім того є один окремий садочок для малюків. Як розповіла Начальниця відділу освіти, молоді та спорту, культури та туризму Степненської сільської ради Олена Шустова, діти громади вчаться дистанційно.
На сьогоднішній день у нас в закладах загальної та середньої освіти 538 учнів. Леженська гімназія, основна будівля якої зруйнована, була найбільша, в ній навчалося 223 дитини. Школярі вчаться дистанційно, зараз про змішану форму навчання і мови йти не може, тому що на території усієї Степненської сільської громади немає жодного укриття, – каже Олена Шустова.
Про проблеми
Відсутність укриттів – одна із проблем, з якою зіткнулися у громаді під час повномасштабного вторгнення. Як розповіла Олена Шустова, будувати захисні споруди потрібно з нуля. Так як облаштувати їх в приміщеннях, наприклад, закладів освіти немає змоги.
Для цього потрібно зробити проєкт будівництва захисної споруди, після – розмістити в системі DREAM. Це дозволить шукати інвесторів для його реалізації або ж залучити кошти держбюджету. Нам потрібно хоча б одне найменше укриття, з розрахунку на 200 осіб, – зауважила головна освітянка громади.
Директорка Центру соціальних послуг Степненської сільської громади Тетяна Зотова розповідає, що через відсутність захисних споруд у громаді також не можуть проводити різноманітні освітньо-просвітницькі та соціальні заходи.
Ми отримуємо багато пропозицій від благодійних фондів з пропозиціями провести з дітьми освітню роботу, провести прийоми психолога. Але але за відсутності укриттів – це неможливо зробити. Якби була підходяща локація нам би допомогли облаштувати приміщення та придбати меблі, – зауважила Тетяна Зотова.
Ще одна проблема – це відсутність шкільного автобуса. Як розповідає Вячислав Любименко, свій автобус громада віддала ще у перший день війни на потреби ЗСУ.
Придбати автобус ми не можемо. Щоб отримати державну субвенцію на купівлю транспорту – потрібно, щоб у громаді було змішане навчання, якого не буде без укриття. Замкнуте коло, – підсумовує голова громади.
Про допомогу
Як розповідає Тетяна Зотова, зараз основна робота Центру соціальних послуг – це робота з благодійними організаціями по забезпеченню жителів громади продуктами харчування, засобами гігієни та грошовою допомогою.
Нещодавно ми співпрацювали з БФ «Прем’єр Уржанс Інтернасьональ». Близько 3000 жителів громади отримали багатоцільову грошову допомогу у розмірі 10800 гривень на особу. Крім того, БФ «Посмішка» та «Джем» регулярно надають продуктові набори. «Людина в біді» – засоби гігієни для дітей, – розповідає Зотова.
Що кажуть місцеві жителі
Під час ворожого обстрілу 14 серпня 2023 року, російська ракета влучила у сусідній будинок місцевої жительки Ірини Шиян.
Внаслідок атаки загинула сусідка, а мій будинок зазнав пошкоджень. Завдяки Caritas Ukraine, спеціалісти оперативно оглянули руйнування та згодом допомогли з відновлення житлових умов, – каже Ірина Шиян.
Жителька Степового розповідає, що з початку війни нікуди з громади не виїжджала, хоча чоловік неодноразово піднімав питання о переїзді в інше більш безпечне місце.
Залишати рідну домівку не планує і Віра Кас’ян, сестра і зять якої загинули під час ракетної атаки.
Я маю надію, що скоро війна закінчиться, та ми перестанемо боятися обстрілів і окупації. Вірю, що ми знову заживемо щасливо та спокійно у рідній громаді, – каже Віра Кас’ян.
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю видання “Відбудова. Запоріжжя” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.