Як громади Запорізької області готують програми комплексного відновлення та що туди включають
Програма комплексного відновлення – це стратегічний документ для громади, який покликаний визначити основні вектори відбудови відповідної території у середньостроковій перспективі. В 2024 році п’ять громад Запорізької області – Запоріжжя, Широківська, Михайло-Лукашівська, Біленьківська та Михайлівська – розпочали роботу над написанням Програм комплексного відновлення. Проект реалізується за підтримки ГО «Спільно HUB». «Відбудова. Запоріжжя» поспілкувалася з представниками чотирьох громад Запорізької області та комунікаційною менеджеркою громадської організації «Спільно HUB» Тетяною Воскобойніковою та дізналася що включають ці програми, як проходить їх розробка та як вони будуть реалізовуватись на практиці.
Програми комплексного відновлення – це комплексний документ, який інвентаризує всі наявні ресурси в громаді. Це і людський потенціал, обсяг пошкоджень та руйнувань на території, додаткові негативні фактори, зумовлені повномасштабною збройною агресією, інші чинники, які впливають на розвиток і загрожують відновленню громади.
На разі вже 126 громад прийняли рішення про розроблення ПКВ на своїй території. Серед них і п’ять громад Запорізької області – Запоріжжя, Широківська, Михайло-Лукашівська, Біленьківська та Михайлівська. Громадська організація «Спільно HUB» організувала ряд заходів для надання громадам всіх доступних інструментів для написання якісних програм відновлення. Були залучені експерти з Cedos – незалежного аналітичного центру, що працює над питаннями соціального розвитку. Есперти протягом проєкту виконують роль менторів для громад. Був залучений аналітик громадських організацій та експерт з розвитку місцевого самоврядування та демократії, безпеки та відновлення як постійного консультанта.
Що включають громади у свої Програми комплексного відновлення
Програма має визначати основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення і містить комплекс заходів для забезпечення відновлення території відповідної області, громади. Всі програми напрацьовуються на період до 2027 року.
Фінансування робіт з розроблення програми комплексного відновлення області, території територіальної громади здійснюється за рахунок бюджетних коштів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.
Програми комплексного відновлення розробляються у формі електронного документа та вносяться до Реєстру будівельної діяльності у форматі, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Програма комплексного відновлення території громади включає:
- загальний опис території, для якої вона розробляється;
- інформацію про наявність містобудівної документації на території територіальної громади (її частини), аналіз щодо її актуальності та ступінь її реалізації;
- аналіз негативних впливів (у тому числі бойових дій, терористичних актів, диверсій, надзвичайних ситуацій), що призвели до необхідності розроблення програми;
- аналіз негативних впливів, що призвели до необхідності розроблення програми, на традиційний характер середовища, історичні ареали населених місць, об’єкти культурної спадщини;
- аналіз ресурсів території для відновлення життєдіяльності території територіальної громади (її частини);
- інформацію щодо необхідності підготовки території (у тому числі здійснення розмінування, демонтажу зруйнованих будівель та споруд, рекультивації земель);
- інформацію про шкоду, заподіяну бойовими діями, терористичними актами, диверсіями, надзвичайними ситуаціями
- інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення пошкоджених об’єктів, нового будівництва або пропозиції щодо будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані;
- інформацію щодо необхідних заходів інженерної підготовки та інженерного захисту території;
- обґрунтовані пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій територіальної громади з урахуванням існуючої забудови та наявної містобудівної документації;
- пропозиції щодо внесення змін або розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;
- обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери;
- план заходів для забезпечення комплексного відновлення території територіальної громади з визначенням пріоритетності;
- попередній фінансово-економічний розрахунок для забезпечення заходів комплексного відновлення території територіальної громади;
- пропозиції щодо джерел фінансування заходів для забезпечення комплексного відновлення території.
У свої Програми комплексного відновлення громади Запорізької області включають різні проєкти, більшість з них – безпекові. Деякі з них вже почали реалізовуватися ще на етапі написання ПКВ.
Першочергово це розвиткові інфраструктурні проєкти, які спрямовані на посилення якості послуг, що надаються в громаді.
Мова про:
- водопостачання (водогони, реконструкція насосних станцій);
- безпекова сфера (створення системи оповіщення населення, будівництво безпекового центру, підземної школи, ремонти укриттів);
- освіта (харчоблок і спортзал опорної школи);
- культура, дозвілля і молодь (центри культури, молодіжні хаби);
- медицина (реабілітаційний центр, реконструкція хірургічного відділення).
Це лише декілька з них. Загалом маємо понад 50 ідей проєктів відновлення та розвитку.
Денис Коротенко розповів, що частина з проєктів, представлених в програмі, вже мають проєктно-кошторисну документацію. Частина – вже на стадії бюджетування чи навіть будівництва.
Пріоритет ми робимо на цих проєктах, адже вони охоплюють різні сфери і вже готові до реалізації.
Програма комплексного відновлення нашої громади включає, по перше, безпекові проєкти. Це будівництво підземної школи, укриттів. Також ми будемо розробляти місто-будівну документацію задля розвитку просторового планування. Один з проєктів, що включений в ПКВ – центр безпеки, де будуть знаходитися всі екстенні служби. Керівництво Запорізької обласної військової адміністрації вибрало його для презентації під час конференції , яка відбулася в червні в ЄС. Проєкт підримали, і, сподіваємося, міжнародні донори профінансують його будівництво, і ми зможемо розпочати роботи.
В першу чергу в ПКВ ми включили безпекові проєкти. Це – будівництво укриттів в навчальних закладах. У нас стоїть питання створення центру надання соціальної адміністративних послуг. Крім того, для громади важлива реконструкція водопровідних мереж. Один проєкт вже готовий, інший – на стадії розробки. Також в програму ми включили капітальний ремонт Михайло-Лукашівської амбулаторії.
Цікаво, що багато проєктів, які були внесені в Програму комплексного відновлення, ми вже почали реалізовувати. Так наші мешканці подали пропозицію щодо організації роботи вузьких медичних спеціалістів у Михайлівській громаді, ми її внесли у ПКВ. Але сталося так, що медики з Запоріжжя вже приймають пацієнтів на території ОТГ. Це сталося завдяки сприянню голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова. Ще в ПКВ є питання про громадський транспорт, який буде курсувати до центрального села громади. Також ми включили проєкт створення простору для надання послуг з друку та копіюванню. У нас є будівлі, де можна це все організувати.
За словами Ольги Стипаненко деякі проєкти вже навідь оприлюднені в DREAM. Наприклад, створення хабу у селі Богатерівка.
Там буде і амбулаторія, і бібліотека. Це дуже цікавий і важливий соціальний проєкт. Ну і, безумовно, в ПКВ мне внесли будівництво укриттів на території громади.
Етапи розробки та ухвалення Програми комплексного відновлення
Згідно Постанови Кабінету міністрів від 14 жовтня 2022 р. № 1159, першим етапом є ухвалення відповідним органом рішення про розробку програми та його публікація на своєму офіційному вебсайті. Після цього утворюється робоча групи для підготовки проєкту Програми та узгодження спірних питань.
Програми комплексного відновлення мають бути створені з урахуванням інтересів громадськості, саме тому її долучають до процесу розробки програми шляхом проведення громадського обговорення. Воно не може тривати менш як 15 днів з моменту оприлюднення відповідного оголошення. Посля цього пропозиції наданих громадськістю збираються, обробляються, та публікується відповідний звіт із зазначенням результату розгляду кожної пропозиції (враховано, відхилено тощо).
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення звіту про громадське обговорення проєкту програми комплексного відновлення території територіальної громади вносить його на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Яким чином громади залучають громадськість
Для того щоб мешканці, у тому числі і внутрішньо переміщенні особи могли долучились до написання Програми комплексного відновлення та вплинути на подальший розвиток громади, були створені опитувальники. За словами комунікаційної менеджерки громадської організації «Спільно HUB» Тетяни Воскобойнікової, в нашому регіоні залучити громадськість таким способом найпростіше.
В опитувальниках формується певний перелік питань, на які відповідають громадяни. Після цього робоча група вже обробляє ці відповіді, та приймає рішення враховувати їх [пропозиції] чи ні. Більшість громад обирає за основу електронний формат опитувальника, який розповсюджується на офіційних ресурсах громади, то через локальні групи в месенджерах. Деякі громади до електронного формату додали можливість залишити пропозиції в паперових анкетах, задля максимального охоплення населення громади. Їх розміщують, наприклад, в ЦНАПах.
У Михайло-Лукашівської громаді для проведення опитування населення і отримання їх думки та пропозицій були зроблені анкети та опублікували в групах в Viber, які створені в кожному старостаті.
В результаті були отримані відповіді від 151 жителя громади. Це і місцеві мешканці, і ВПО. Та були як питання закритого характеру – можна було вибрати із запропонованих варіантів, крім цього і такі, де потрібно писати свої пропозиції. Ми їх опрацювали та определили основні напрямки діяльності.
У Михайлівської ОТГ також був створений опитувальник. Але долучитись до написання програми захотіла невелика кількість людей.
Ми створили опитувальник, потім разом з комісією обробляли відповіді мешканців. На жаль, у ньому приняла участь невелика кількість людей. З 12100 жителів громади пройшли опитування 32 особи. Переважно це були жінки.
А ось у Біленьківській громаді було зроблені і печатні анкети. Пов’язано це було з проблемами з енергопостачанням, та перебоями у роботі Інтернету. У громаді таким чином намагалися залучити до написання ПКВ якомога більшу кількість осіб.
Ми проводили опитування громадян, які проживають у громаді. Для цього були створені опитувальники у Google-формі. Крім того, так як у громаді є проблеми з енергопостачання та інтернетом, ми зробили і печатні анкети. Нам було дуже важливо почути думки кожного мешканця та мешканки, а також внутрішньо переміщених осіб щодо відновлення територіальної громади. Зараз ці відповіді повністю оброблені, пропозиції громадян враховано.
У Широківській громаді окрім онлайн-опитування, був організований вуличний громадський простор, де запрошували активних жителів селища.
Перш за все – провели онлайн-опитування, адже будучи громадою на відстані 50 км від зони бойових дій ми маємо обмеження щодо організації масових подій. Тож, на жаль, не можемо публічно анонсувати і рекламувати зустрічі, через це важче зібрати людей. Треба пам’ятати і про логістику. В нашій громаді 35 населених пунктів, зібрати людей в одному місці в один час – задача з зірочкою.
Для офлайн заходу ми обрали варіант вуличного громадського простору біля школи в центрі села. Запрошували активних жителів великого селища і сусідніх сіл через чати, старост, дошки оголошень, персонально. Замість проєктору підготували гарну поліграфічну продукцію з описом Програми, результатами опитування жителів, описом процесу. Головною метою було почути думку жителів громади щодо їхнього бачення майбутнього наших сіл, думок щодо пріоритетних проєктів.
Обмінна поїздка громад
У травні цього року для обміну досвідом чотири громади Запорізької області завітали до Киїнської та Куликівської громад Чернігівщини. За словами Тетяни Воскобойнікової така можливість обміну досвідом між діяльністю громад забезпечила грамотний підхід до планування майбутнього та прогресу громади.
Ця поїздка була організована для обміну досвідом між сільськими громадами різних регіонів. Основна мета – обговорення написання Програми комплексного відновлення. Важливим аспектом є також обмін як успіхами, так і викликами, з якими стикаються громади в своєму повсякденні. Такий обмін досвідом безсумнівно сприятиме грамотному підходу до планування відновлення та розвитку економіки громади.
В ході зустрічі у Киїнській громаді Чернігівщини були розкрито питання про залучення позабюджетних коштів та взаємодія з донорами. Також розмовляли про етапи реалізації програми комплексного відновлення в Киїнській громаді.
Питання меморіалізація подій, вшанування героїв було розкрито в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського. Представники Киїнської громади представили гостям з Запорізької області музейну експозицію “Я вам цей борг ніколи не залишу …” та “рашизм-фашизм”. Виставка була створена на основі свідчень очевидців, серед яких і представники Киїнської громади. Експозиція про громади навколо Чернігова, які найбільше постраждали під час активної фази бойових дій на Чернігівщині у лютому – квітні 2022 р.
Що важливого я зрозуміла після поїздки в Чернігивщину, так це те, що потрібно пам’ятати все те, що відбувається зараз під час повномасштабного вторгнення росіян, це ті безчинства, що вони роблять на нашій землі.
Наша поїздка була дуже вдала. Ми побачили дві громади, які почали своє відновлення ще у 2022 році. Нас вразив їх успіх в реалізації проєктів, продуктивність роботи молодіжних рад. Для себе почерпнули те, що потрібно згуртовувати молодь та взагалі залучати громадське супільство. Зрозуміли, що необхідно оптимізувати освіту, щоб зекономити кошти на відбудову громади.
Ми іздили в Куликівську та Киїнську громади Чернігівщини, які були частково окуповані. Там нам провели дуже цікаві екскурсії,під час якої ми трохи пережили те, що і вони. Також ми поспілкувалися з нашими колегами, які розповіли про те, яким чином вдалося все відновити після деокупації, та зробити життя в громадах навіть кращим.
Представники громади, які брали участь в обмінній поїздці, є членами робочої групи по написанню програми комплексного відновлення. Ми приїхали з позитивними враженнями від того, що почули та побачили в громадах Чернігівщини. Стало зрозуміло, що як у них, так і у нас є схожі проблеми, які можливо вирішити. Робота колег надихає: вони згуртовані та цілеспрямовані, з них потрібно брати приклад.
На якому етапі знаходяться громади з написання своїх ПКВ
Наша громадська організація провела усі заплановані заходи. Зараз ми даємо час саме на написання ПКВ. Чекаємо, коли у громад буде сформований принаймні «чорновий» варіант програм, з яким можна було б далі працювати. Бо наступним етапом має бути громадське обговорення, яке є обов’язковим перед голосуванням програми на виконкомі
Можу сказати, що громади рухаються у своєму темпі, на це впливають різні фактори. Отримання ключів, внесення в державні системи – на це потрібен час, і це безумовно впливає на написання ПКВ. Написання такого великого документа потребує високого відсотка залученості, а громадам складно, подекуди неможливо, виділити для написання окрему людину, яка паралельно не буде виконувати своїх поточних робочих завдань.
Ми зараз на фінальній стадії, документ майже готовий, вносимо останні доповнення. Крім того, разом з партнерами з Програми USAID DOBRE, зараз ми починаємо розробляти нову, актуальну в нинішніх умовах Стратегію розвитку Широківської громади. Тож Програма відновлення стане стартовою точкою для роботи над більш масштабним документом, що пов’язаний з глобальним баченням розвитку нашої громади в перспективі декількох років. Ми впевнені, що багато з тих проєктів, які зараз є лише на папері, стануть реальністю вже скоро.
У нас створена робоча група у складі 21 особи. До неї увійшли представники органів місцевого самоврядування, благодійних організацій та активні жителі громади. Так у нас створені групи самодопомоги, їх лідерки як раз і стали її учасниками. Наша Програма комплексного відновлення ще не готова. Ми ще допрацьовуємо другу її частину, де потрібно обгрунтувати необхідність одного чи іншого проєкту. Також ми відправляли запити до обласних департаментів та чекаємо відповіді.
Зазначимо, програми комплексного відновлення мають бути створені з урахуванням інтересів громадськості. Так, обов’язковою умовою є створення спеціальної робочої групи, яка може складатись мінімум з 5, а максимум з 21 члена. І до складу якої можуть входити як представники ОМС, так і представники органів державної влади, експерти та інші зацікавлені сторони. Таким чином, сам порядок розроблення Програми вже на первинному етапі передбачає можливість залучення громадського до цього процесу.
У нас була створена робоча група. Ми розподілили обов’язки так, що кожен член групи пише свій пункт. Ми вже провели опитування громадян, та проаналізували їх відповіді. Плануємо, що до кінця літа ми Програму комплексного відновлення допишемо, та передамо на розгляд в Запорізьку обласну військову адміністрацію.
У нас була створена робоча група. Та відбулося три її засідання, на яких були поставлені певні задачі. Також ми повідомили мешканців про те, що у громаді створюється ПКВ, та попросили присилати свої пропозиції. На даний момент наша програма повністю готова. Ми змогли завантажити всі наші кроки в єдиний державний реєстр будівельної діяльності. Для нас це було одне з найскладніших завдань. Тому що доволі складно було отримати туди доступ. Але у нас все вийшло. Біленьківська громада вже відправила проєкт Програми комплексного відновлення ГО «Спільно HUB», з якою спіпрацюємо, щоб їх експерти подивился, можливо будуть якісь зауваження чи помилки. Після цього ми відправимо програму до Запорізької обласної адміністрації, та виставемо на публічні обговорення. Так що ми на фінальній стадії написання ПКВ.
Програми комплексного відновлення розробляються на рівні області та кожної територіальної громади окремо. При цьому програма комплексного відновлення територіальної громади повинна враховувати державні інтереси. Саме тому її проект подається на затвердження у Запорізьку обласну військову адміністрацію.
Наша громадська організація провела усі заплановані заходи. Зараз ми даємо час саме на написання ПКВ. Чекаємо, коли у громад буде сформований принаймні «чорновий» варіант програм, з яким можна було б далі працювати. Бо наступним етапом має бути громадське обговорення, яке є обов’язковим перед голосуванням програми.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win