Як евакуйоване зі Степногірська подружжя виживало під обстрілами три роки
Паніна Наталія та її чоловік жили у Степногірську під постійними обстрілами з початку повномасштабної війни. У інтерв’ю «Відбудові. Запоріжжя» вони розповіли, що тоді небезпека та відсутність світла й води стали буденністю. Наразі чоловік з жінкою евакуювалися та живуть у одному з шелтерів Запоріжжя.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн»!
Через постійні обстріли міста його мешканці не лише перебували у небезпеці, а й не мали базових умов для життя.
Ми жили на шостому поверсі. Води не було від самого початку війни, тому доводилося носити її від сусідів, які мали свердловини. А постійна відсутність зв’язку, світла та води стали нашою реальністю,
Пані Наталія згадує, що це були не єдині труднощі: був і постійний страх за життя. Так, під час видачі гуманітарної допомоги загинула 56-річна сусідка подружжя – Лариса.
Крім цього, до повномасштабної війни Наталія перенесла кілька операцій, але реабілітацію довелося припинити через бойові дії.
Під час війни я півтора року не могла підвестися з ліжка після операції. Лише згодом почала вчитися ходити заново – крок за кроком,
Родина не наважувалася виїхати у безпечніше місце раніше, адже вони сподівалися на покращення ситуації. Прийняли рішення покинути домівку, коли почалися регулярні обстріли Степногірська авіабомбами.
Наразі подружжя перебуває у Запоріжжі, у тимчасовому прихистку благодійного фонду «АРТАК РАЗОМ ДО МРІЇ».
Раніше ми розповідали, як у Запоріжжі пошкоджене обстрілами СТО відновлює роботу.