Вибухонебезпечні знахідки у запорізьких громадах: як діяти та хто приходить на допомогу. ФОТО
У прифронтових громадах Запорізької області загроза вибухонебезпечних предметів залишається щоденною реальністю. Після обстрілів, атак дронів або ракет у населених пунктах можуть залишатися боєприпаси, що не розірвалися, а також саморобні вибухові пристрої. Так, 12 лютого після чергового обстрілу під час обстеження території одного з домоволодінь у селі Спасівка Павлівської громади фахівці виявили бойову частину безпілотника типу Shahed, яка не здетонувала. Фахівці ДСНС розповіли «Відбудові.Запоріжжя», як розпізнати небезпеку та що робити у разі її виявлення.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн» telegram-канал «Відбудова. Онлайн»
Реальні випадки в громадах
Заступник начальника відділу №4 Запорізького районного управління ДСНС України Руслан Шпак розповідає, що найбільше випадків виявлення вибухонебезпечних предметів фіксується у громадах, наближених до лінії бойових дій. За його словами, з початку року основна кількість таких знахідок припадала на Комишуваську та Таврійську громади. Після активізації обстрілів небезпечні предмети почали виявляти і в інших населених пунктах району.
Після кожного «прильоту» правоохоронці та вибухотехніки фіксують нові небезпечні знахідки – уламки боєприпасів, частини ракет чи безпілотників, що можуть становити смертельну загрозу.
Так, 12 лютого у селі Спасівка Павлівської громади після чергового обстрілу під час обстеження території фахівці виявили бойову частину безпілотника типу Shahed, яка не здетонувала. Фактично – це був готовий до вибуху боєприпас, що залишався просто серед цивільної забудови.
Господар, розбираючи завали після пожежі, витягнув бойову частину за дроти, не усвідомлюючи, що вона може здетонувати. А у разі вибуху від будинку могло нічого не залишитися,
Також у громадах виявляли випадки касетних елементів у вигляді металевих кульок. Деякі з них падали на м’яку поверхню – сніг або сіно – і не вибухали одразу.
Такі предмети можуть самоліквідовуватися через певний час або залишатися небезпечними. Вони здатні спрацювати від вібрації чи механічного впливу.
Ці елементи часто привертають увагу дорослих, не кажучи вже про дітей. Людям здається, що це щось безпечне, але це не так,
Окремо фіксувалися випадки виявлення «пелюсток», які розкидалися з безпілотників. У одній із громад сапери вилучили понад десять таких вибухонебезпечних предметів.
Найбільша загроза для цивільних – «пелюстки»
Особливу небезпеку для мирного населення становлять протипіхотні міни ПФМ-1С, більш відомі як «пелюстки».
Їх дуже складно помітити. Навіть фахівці можуть тривалий час обстежувати територію, знаючи, що там є міни. Для цивільної людини це особливо небезпечно,
Такі боєприпаси мають невеликий розмір і можуть зливатися з поверхнею ґрунту, трави або асфальту. Часто вони розсіюються касетним способом – в одному заряді їх може бути кілька сотень. Якщо людина побачила одну міну, це не означає, що поряд немає інших.
Частина «пелюсток» оснащена самоліквідатором – механізмом, який може спрацювати через певний час після розсіювання. Візуально визначити, активна міна чи ні, неможливо.
Хто працює з вибухонебезпечними предметами
Начальник відділу гуманітарного розмінування ГУ ДСНС у Запорізькій області Олександр Юрковський розповідає: рятувальники працюють переважно із заводськими військовими боєприпасами. Йдеться про артилерійські снаряди, мінометні міни, авіаційні бомби, реактивні снаряди та інші стандартні засоби ураження.
Йдеться про артилерійські снаряди, мінометні міни, авіаційні бомби, реактивні снаряди та інші стандартні засоби ураження.
Водночас із саморобними вибуховими пристроями або предметами з нестандартними елементами підриву зазвичай працюють вибухотехніки поліції. В умовах воєнного стану підрозділи взаємодіють між собою, адже ворог застосовує різні типи боєприпасів.
Чому не можна підходити ближче
Мінімальна безпечна відстань у разі виявлення підозрілого предмета – близько 50 метрів. Раніше громадянам радили огороджувати небезпечне місце та чекати на прибуття служб. Сьогодні алгоритм інший.
Після першого удару може бути повторний. Не потрібно чекати поруч,
Вибухова хвиля та уламки можуть уражати людей на значній відстані. Тому головне завдання цивільного – відійти в безпечне місце та повідомити спеціальні служби.
Як працюють із населенням
Рятувальники системно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу в громадах. Найбільшу увагу приділяють дітям.
Ми працюємо в навчальних закладах, тому що діти більш допитливі й частіше можуть зацікавитися невідомим предметом. Під час занять обов’язково говоримо про правила поведінки у разі виявлення підозрілих речей,
Окрім шкіл, профілактичні рейди проводять у населених пунктах, на підприємствах, під час зустрічей із мешканцями.
За словами фахівця, останнім часом люди стали обережнішими. Якщо раніше траплялися випадки, коли боєприпаси переносили або здавали на металобрухт, то нині мешканці частіше одразу телефонують до служб порятунку.
Що робити, якщо ви побачили підозрілий предмет
Алгоритм дій залишається незмінним:
- не підходити;
- не торкатися;
- не намагатися пересунути або накрити предмет;
- відійти на безпечну відстань;
- повідомити за телефонами 101 або 102.
Фахівці наголошують: навіть якщо предмет виглядає «старим» або «нешкідливим», робити висновки самостійно не можна. Вибухонебезпечні залишки війни можуть зберігати здатність до детонації роками.