«Важливо оцінювати людину за її здібностями»: студентки з ТОТ про шлях до навчання у Запоріжжі
У 2025 році до закладів вищої освіти України зарахували 9,4 тисячі абітурієнтів із тимчасово окупованих територій. Від початку повномасштабного вторгнення до вишів вступили 34,2 тисячі таких студентів. Про це свідчать дані Центру громадянської просвіти «Альменда».
Запоріжжя – одне з міст, куди активно вступають абітурієнти з ТОТ. Тут вони не лише отримують студентський квиток, а й починають новий етап життя. «Відбудова. Запоріжжя» розповідає історії двох студенток – про різні шляхи до навчання в запорізьких університетах та адаптацію.
Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Онлайн»!
Шість років до студентського квитка
Олена родом із Севастополя в Криму. На момент окупації півострова вона закінчувала 11 клас, а згодом вступила до місцевого інженерно-педагогічного університету, який після 2014 року перейшов під російське управління. Дівчина завершила навчання, однак зрозуміла, що жити в окупації та працювати на Росію не зможе.
У 2019 році, у 22 роки, Олена виїхала з Криму до Запоріжжя.
Основною причиною переїзду саме до Запоріжжя став мій майбутній чоловік – він звідси родом. Ми познайомилися ще у 2010 році в Севастополі й довгий час підтримували стосунки на відстані. Він значно вплинув на моє рішення виїхати з окупації,
З 2019 року дівчина жила в Запоріжжі, але не наважувалася вступати до університету через відсутність українських освітніх документів.
Я не знала, до кого звертатися і чи існують спеціальні проєкти для людей з окупованих територій. Думала, що без українського атестата мені доведеться знову йти до школи, адже в мене був лише атестат за 9-й клас. Не розуміла, що робити,
Після 2022 року, каже Олена, інформації стало значно більше.
Про проблеми людей з окупованих територій почали говорити набагато активніше. Інформація з’являлася в соцмережах, ставала доступнішою. Стало зрозуміло, куди звертатися і як діяти,
Після початку повномасштабного вторгнення Олена виїхала до Польщі, де провела кілька років. Саме там вона усвідомила, що хоче отримати український диплом. У 2025 році, повернувшись до Запоріжжя, дівчина вирішила вступати.
Дівчина шукала заклади, де працюють освітні центри «Крим – це Україна», «Донбас – це Україна», і зрештою зупинилася на Запорізькому національному університеті.
Основними факторами вибору стали рекомендації знайомих, які там навчалися, а також репутація університету як одного з найбільших і найсильніших у місті,
Олена вступала за спрощеною процедурою – без НМТ, за результатами співбесід. Завдяки квоті та високим результатам вона змогла навчатися на бюджеті. Нині дівчина опановує іноземну філологію за спеціалізацією «Іспанська мова» – напрям допомогли обрати у приймальній комісії.
Паралельно Олена працює педагогом в одній із запорізьких шкіл. Її історія демонструє: студенти з тимчасово окупованих територій не лише навчаються, а й інтегруються в професійне середовище та беруть активну участь у житті громади.
Після вимушеного виїзду – до університету
Ксенія виїхала разом із родиною з Пологівського району на початку березня 2025 року через погіршення безпекової ситуації та активізацію російського наступу. Її школа також релокувалася.
Останній клас дівчина завершувала вже в Запоріжжі.
Обираючи університет, я звертала увагу на якість освіти, репутацію закладу та можливості професійного розвитку навіть у складний період,
Вона вступила до Національного університету «Запорізька політехніка», скориставшись квотою-2 для абітурієнтів з ТОТ та території активних бойових дій. Водночас вирішила скласти НМТ, оскільки фізично перебувала в Запоріжжі та протягом 11 класу готувалася до тестування.
Загалом інформації про вступ було достатньо: роз’яснення від університету та держави були зрозумілими. Водночас бракувало більш детального пояснення окремих етапів і чітких термінів виконання процедур,
Нині Ксенія навчається на факультеті бізнес-технологій та економіки. Вибір спеціальності пояснює особистим інтересом до цієї сфери та її перспективністю – як для власної самореалізації, так і для розвитку економіки України.
Дівчина зазначає, що адаптація до університетського життя відбувалася поступово.
Спочатку було трохи складно через новий формат навчання та знайомство з новими людьми, але з часом стало легше,
Освіта без поділу за походженням
Попри різний досвід і різні обставини переїзду, і Олена, і Ксенія говорять про відсутність дискримінації через своє походження з тимчасово окупованих територій.
Олена зазначає, що не відчувала упередженого ставлення ні під час вступу, ні під час навчання.
Мій досвід може відрізнятися від досвіду молодших студентів. Можливо, через вік я просто не стикалася з певними проявами або не завжди їх помічала. Але прямої дискримінації не відчувала,
Ксенія, яка вступила одразу після завершення школи в новому місті, також не стикалася зі стереотипами. На її переконання, освітнє середовище має будуватися на повазі та рівних можливостях.
Варто більше зосереджуватися на особистих якостях і професійних здібностях кожного студента, а не на його походженні,
Ці історії показують, що для студентів із ТОТ важливими залишаються ті самі речі, що й для інших: можливість навчатися, розвиватися та планувати майбутнє.
Для Запоріжжя вступники з тимчасово окупованих територій – це не тільки про освіту. У війні та відтоку молоді місту важливо залишатися освітнім центром і приваблювати студентів. Молодь, яка обирає запорізькі університети, допомагає формувати кадровий потенціал громади і може стати основою відновлення міста.
Раніше ми розповідали, як абітурієнту з ТОТ вступити до запорізьких університетів.