В першу чергу треба відновлювати об’єкти соціальної інфраструктури: депутат Запорізької облради про деокупацію регіону та підготовку до відбудови

Вже понад півтора року близько 70% Запорізької області тимчасово окуповано російськими військами. Ми розуміємо, що чим довше триває окупація, тим більше проблем доведеться вирішувати у звільнених громадах. Тому задля їхнього швидкого й ефективного розв’язання необхідно вже зараз готуватися до деокупації. Яка нині ситуація з підготовкою, що гальмує ці процеси та чи є проблеми із пошуком ресурсів для відновлення регіону у інтерв’ю  Vidbudova.online  розповів директор Агенції регіонального розвитку Запорізької області, депутат Запорізької обласної ради Аскад Ашурбеков.

– На якому етапі наразі планування відновлення Запорізького регіону після деокупації? 

– На сьогодні фактично всі громади Запорізької області підготували плани з відновлення територій після їх звільнення. Проте ми повинні розуміти, що вони враховують лише нинішні точні руйнування, а ситуація на лінії фронту достатньо динамічна. Щодня руйнується велика кількість об’єктів соціальної інфраструктури, приватної забудови, тому ці плани є базовими, але не повними. З громадами, які знаходяться на тимчасово окупованій території, ситуація складніша. Вони готують плани, що взагалі не враховують ступеню руйнувань. Адже не зрозуміло, що буде там після деокупації територій: залишиться інфраструктура цілою чи будуть такі руйнування як в Оріхові та Гуляйполі.

– Особливо хотілося б звернути увагу на відновлення Токмака. Як оцінюєте руйнування зараз та чи посиляться вони в рамках наступу?

– Токмак сьогодні є першим містом на шляху визволення тимчасово окупованих територій, тому там будуть великі руйнування. Аналогічні руйнування будуть і в Бердянську, і в Мелітополі, і у Василівці. Це буде наша загальна проблема.

Наразі дуже важко підрахувати руйнування Токмака, оскільки вони ще поки не мають великого масштабу. Відомо про зруйновані об’єкти інфраструктури в передмісті і мінімальні руйнування житлового фонду. Саме тому дуже важко напрацьовувати попередні підрахунки. Проте з кожним днем ситуація буде змінюватись, і я думаю, що в цьому випадку будуть суттєві корективи.

– Якими будуть перші кроки його відновлення? Загалом, що необхідно відбудовувати першочергово? 

– Це ключова історія. В першу чергу треба буде відновлювати об’єкти соціальної інфраструктури. Це стосується як Токмака, так і будь-якого іншого міста. Насамперед йдеться про відбудову медичної інфраструктури (лікарні, ФАПи тощо). Однак все буде залежати від тієї кількості населення, яка буде номінальна в перші місяці після деокупації і в перший рік. Друге – це освітня інфраструктура. Це буде залежати від тих же прогнозів, тому що такий горизонт планування і відновлення цих об’єктів. А далі вже об’єкти соціальної інфраструктури, скажімо, більш широкого загалу, і також приватна забудова в залежності від кількості ресурсів.

Загалом компетенція органів влади полягає в завданні відновити соціальну інфраструктуру (медицина, освіта і супутні послуги), а далі вже фактично сприяти залученню грантів у відновлення економічних центрів та модерувати процес заходження на територію тих же донорів та партнерів. Якщо на деокупованих територіях не з’явиться центр економічного зростання, а це, перш за все, бізнес, то життя там глобально не буде. Це два ключові пріоритети, які стосуються і Токмака, і Запоріжжя, і регіону в цілому.

– Як оцінюєте підготовку місцевої влади до деокупації?

– Наразі є проблема в тому, що велика кількість територіальних громад не має професійних кадрів, які спроможні підготувати якісні плани відбудови. Тільки великі міста, такі як Запоріжжя, Мелітополь, Енергодар, Бердянськ (частково), мають і кадрові потенціали, і в цілому хоча б загальну рамку розробки планів з відновлення. Натомість у менших громадах ці плани мають формальний характер, тому що не враховують багатьох індикаторів. І тут проблема в тому, що дуже мало людей та фахівців, які можуть робити якісь візії або прогнозувати сценарії, щоб підготувати декілька планів в залежності від того, як будуть відбуватися події на лінії фронту. У нас ситуація набагато складніша, ніж в Чернігівській, Сумській,  Харківській та Київській областях. Там лінія фронту практично вже за кордонами цих областей, тому їм достатньо простіше планувати, оскільки є вже чіткі вихідні дані стосовно інструктури.

Загальна тенденція така, що робота йде, проте, напевно, не так якісно як в інших регіонах. По-перше, через безпековий фактор, а по-друге – через кадровий фактор і політичного лідерства. Звісно, якщо порівнювати нас з Миколаєвом чи Харковом, то ми трохи відстаємо від цих регіонів, оскільки вони сьогодні в порядку денному відновлення України займають більшу частку, ніж ми. На державному рівні, на рівні міжнародних донорів ці області звучать більше і саме до них прикута увага з боку партнерів. Це багато в чому обумовлюється саме тим, що є фактор лідерства очільників території. Тому нам насправді потрібно сьогодні пришвидшувати ці процеси і займатися підвищенням якості підготовки документів. Необхідно  більше лобіювати інтереси Запорізької області, порівняно з іншими регіонами.

– Який досвід може перейняти Запорізька область у процесі відбудови?

– Харківщина, Чернігівщина, Київська область – це ті території, які сьогодні активно відновлюються. Звісно, Київщина – лідер відновлення. Зокрема, Буча, Ірпінь та інші навколишні території Києва інтенсивно відновлюються. Нам важливо сьогодні подивитися як кияни, чернігівці залучають донорів і реалізують проєкти. Ми повинні вже напрацьовувати зв’язки з цими донорськими організаціями, показувати їм якісні плани відновлення на основі статистики та з нормальною візуалізацією.

Ми повинні розуміти, що вже не буде так, як раніше, коли у кожному селі була школа або амбулаторія. Сьогодні будуть даватися гроші аби інфраструктури було достатньо для надання якісних послуг тієї кількості населення, яка буде проживати на цій території. Тому нам потрібна і якісна статистика в тому числі.

– Наразі у нас яка ситуація із пошуком ресурсів?

– Достатньо складна. По-перше, через безпековий фактор, тому що ні донори сьогодні, ні навіть держава не налаштовані максимально вкладатися в Запорізьку область. Найбільше проєктів сьогодні реалізується у Львівську, Закарпатську і Тернопільську області. Я маю на увазі те, що стосується саме економічної спроможності, тому що там ці грантові кошти й інвестиції можуть окупитися і принести реальний прибуток.

І другий фактор, знову ж таки, ініціативність очільників території. На сьогодні запущена система DREAM, куди можна подавати проєкти, де зараз близько 8 тисяч проєктів по всій країні. Але по Запорізькій області немає поки що жодного. І тут вже питання в тому, що є інструменти, які ми поки що і не використовуємо, в тому числі.

Більша увага сьогодні з боку регіональної місцевої влади – це залучення донорських структур гуманітарного спрямування (продукти харчування, санітарно-гігієнічні набори). Також це відновлення критичної інфраструктури. Але про великі інфраструктурні проєкти по Запорізькій області багато чого сказати не можемо, хоча потрібно вже переходити до більш системних і стратегічних речей.

– На вашу думку, чи відбудеться в найближчому часі цей перехід і чи з’явиться активність?

– Я думаю, що так, тому що тут питання конкуренції між територіями. Мені подобаються лідерські позиції Мелітополя та активність Енергодара. Я думаю, що це буде стимулювати інші території трохи прискорювати свої темпи і починати думати вже про процес відбудови.

Ну і знову ж таки, сьогодні ми маємо позитивні новини з ліній фронту. Просування Збройних сил у напрямку Токмака з кожним днем стає більш активним. Тобто вже вимальовується реальна перспектива звільнення наших територій. Тому, я думаю, це буде також фактором прискорення.

Сьогодні потрібно формувати правильний імідж Запорізької області. І робити це можуть не тільки владні інституції, а й громадські. Тобто сьогодні якраз громадські або наші локальні ініціативи могли б готувати якісну аналітику, подавати ідеї відновлення і залучати донорів на територію регіону. Необхідно консультуватися і готувати спільні проєкти з асоціаціями бізнесу, щоб зрозуміти їх проблематику: як вони працюють в умовах війни, що потрібно для відновлення їх оборотів роботи. Важливо, щоб в порядку денному Запорізька область почала більше звучати як регіон, який є економічним центром на півдні України. Звісно, знаходячись тут в Запоріжжі, це звучить досить фантастично, проте це стратегічна рамка.

Я бачу ті тенденції, які сьогодні є в Києві на рівні міністерств, все ж таки про Запорізьку область не забувають. Є велика кількість проєктів до яких, я думаю, все ж ми будемо доєднуватися і залучати кошти. Ну і теж слід не забувати, що мільярд гривень на відновлення будинків Запоріжжя – це теж окреме досягнення. Це також важливий сигнал, що Запоріжжя відбудовується. Це сигнал в тому числі і для бізнесу.

– З огляду на досвід, що вже є, якими є основні критерії якісної відбудови? 

– По-перше, це статистика, тобто пропрацювання, яка кількість населення там буде. Плани якісної відбудови мають враховувати чисельність людей та користувачів послуг.

По-друге, це правильний вибір об’єктів відновлення. Сьогодні ми повинні будувати і пропонувати на відновлення такі речі, які будуть оптимальні з точки зору логістики та використання коштів.

І третє – це якісні проєктні документи, якісні візуальні концепції, які будуть показувати сильні сторони і ефекти відбудови.

Коли ми вже маємо ПКД і класний візуальний проєкт, то шанси, що подібні речі будуть підтримані, набагато зростають. Ми повинні розуміти філософію і державного бюджету, і міжнародних організацій. Вони допомагають тільки тим, хто показує, що спроможний щось створити сам. Вони краще підтримають 10 таких об’єктів, ніж один об’єкт, де немає ініціатив. Якщо ми сьогодні не будемо цього напрацьовувати, то знадобиться 20 років на відбудову. І не факт, що ми відновимось навіть до того рівня, на якому були. Це дуже важливі речі, про які ми вже сьогодні повинні почати говорити.