У Запоріжжі жінок вчили відстоювати особисті кордони, визначати насильство та протидіяти йому
Спікерки форуму Катерина Кисько та Вікторія Чернова. Фото: «Відбудова. Життя»

14 та 15 вересня у Запоріжжі пройшов форум-театр «Мої кордони», організований громадською організацією «Тиша». На заході жінки-ВПО та мешканки запоріжжя вчилися відстоювати особисті кордони, визначати та протидіяти насильству. «Відбудова. Життя» розповідає, як про що говорили на форумі.

У Запоріжжі жінок вчили відстоювати особисті кордони, визначати насильство та протидіяти йому
Вікторія Чернова. Фото: «Відбудова. Життя»

«Навколо нас дуже багато насильства. Та, попри все, люди про нього мало знають та говорять. Переважна більшість з нас були у ситуаціях насильства в різних ролях: і кривдниками, і постраждалими, і спостерігачами. Цей захід спрямований в першу чергу на момент саморефлексії та усвідомлення певних моментів із свого життя», – зазначила під час форуму театру психологиня Вікторія Чернова. 

Відвідувачки заходу могли не тільки прослухати лекцію про насильство, а й перевірити знання на практиці, у інтерактивних взаємодіях.

Що таке насильство та конфлікт

За словами Вікторії Чернової насильство – це будь-які дії над людиною без її згоди в обставинах, коли постраждала особа немає моральних або фізичних ресурсів дати відсіч. Також ознаками насильства є контроль та циклічність.

«Кажучи про циклічність варто згадати термін «коло насильства». Після скоєння насильства зазвичай йде акт примирення та періоду «медового місяця», коли у стосунках все настільки добре, наскільки взагалі може бути. Далі починається період напруги, коли поступово виникають мікросварки, а після цього акт насильства повторюється. І чим частіше відбувається насильство, тим менший період медового місяця і більший період напруги», – зауважує Вікторія 

У Запоріжжі жінок вчили відстоювати особисті кордони, визначати насильство та протидіяти йому
Інтерактивна взаємодія на форумі-театрі. Фото: «Відбудова. Життя»

Вікторія додає, що через це у стосунках розвиваються емоційні гойдалки до яких звикають обидва партнерів. Тому розірвати коло насильства із часом стає все складніше. 

«Наш мозок любить стабільність і дуже не любить зміни, тож ця циклічність йому подобається. Тому він зробить все можливе, щоб залишитися у цих стосунках і виправдати будь-що погане», – каже Вікторія Чернова.

Друга ознака насильства – контроль однієї людини над іншою. Саме цим насильство відрізняється від конфлікту, в якому є дві рівноправні сторони, які у кінці розв’язують (або ні) конфлікт і розходяться.

За словами Вікторії, у насильстві ж є тільки одна сторона, яка прагне контролювати й прив’язати до себе постраждалого все міцніше.

Як допомогти постраждалому від насильства

Катерина Кисько зауважує, що у першу чергу із постраждалими треба поводитися обережно, із лагідністю та турботою. Постраждалу людину варто підтримати та показати, що вам можна довіряти.

У Запоріжжі жінок вчили відстоювати особисті кордони, визначати насильство та протидіяти йому
Інтерактивна взаємодія на форумі-театрі. Фото: «Відбудова. Життя»

«Також варто залучити професіоналів можна подзвонити в поліцію або ж на гарячу лінію психологічної допомоги. Також існують кризові кімнати – безпечне місце, де постраждалому надають психологічну і за потреби медичну допомогу, і де він може проживати, поки його стан не стабілізується», – ділиться психологиня Катерина Кисько. 

Вікторія Чернова додає, що ми – найважливіші люди в своєму житті. І краще за нас самих про нас ніхто не подбає. 

«Тому треба чути себе, дослухатися до себе, робити собі приємно і радісно. Будьте поруч з тими, кого ви любите і хто любить вас», – резюмувала Вікторія.

Завантажити ще...