У тимчасово окупованому Мелітополі, що в Запорізькій області, росіяни часто навідувались з обшуками до родини Корнієвських. Вони називали сім’ю “диверсантами”, а усе тому, що Тетяна та її чоловік Михайло відмовлялися оформлювати будь-які російські документи.

Історію мелітопольської родини, яка виїхала із окупації, розповіли в благодійній організації “Save Ukraine”.

“Виживали з двома дітьми тільки завдяки допомозі старших синів, які виїхали з міста у 2022, і регулярно надсилали кошти на картку матері. Знайома сім’ї обмінювала гривні на рублі й таким чином родина купувала харчі та ліки, – згадує Тетяна.

Життя в окупації значно погіршило стан її здоровʼя, адже жінка вже 6 років хворіє на цукровий діабет. Особливо вплинули на це постійні погрози окупантів, які лякали Тетяну й Михайла позбавленням батьківських прав і депортацією їхніх дітей у РФ.

Погрози почались через те, що батьки не віддали своїх дітей у російську школу. У ній, за словами свідків, не було професійних вчителів. А діти майже не відвідували заняття, натомість їх водили на екскурсії в музей історії Росії та відправляли у санаторії. Відомо, що директором у цьому закладі став колишній охоронець дитсадка.

У страху вони ховали від окупантів все, що було пов’язане з Україною. Особливо свої телефони, адже 15-річна Софія й Артем продовжували навчатись в українській школі. Згодом сімʼя остаточно вирішила виїжджати.

“Ми не знали, куди їдемо, але добре знали, звідки ми тікаємо”, – говорила Тетяна.

Вони знайшли перевізника й відправилася в дорогу через Росію. Три години під дощем сім’я перетинала кордон пішки з Колотилівки до української Покровки. Вже в Україні родину зустріли прикордонники й відвезли в Суми, а згодом волонтери напривили їх до центру “Надії та відновлення” в Києві.

Їм допомогли оформити всі потрібні документи, пройти психологічну реабілітацію, медичне обстеження та надали речі першої потреби. Крім цього, сімʼя отримала можливість оселитися в модульному будиночку на Івано-Франківщині.

Завантажити ще...