Штрафи, залученість влади та виховання дітей: зоозахисниця Ярослава Коба про шлях до гуманної України

З 2021 року в Україні суттєво посилили відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Зокрема впровадили збільшення штрафів та підвищення кримінальної відповідальності за знущання з тварин, заборонили пересувні цирки, звіринці та виставки з тваринами. 

Але кількість злочинів все одно залишається високою. Про це свідчать такі резонансні випадки, як викидання пса з багатоповерхівки на Київщині, вбивство кота на Рівненщині та  зґвалтування собаки на Житомирщині. А також випадок на Львівщині, коли за вбивство кота чоловіка оштрафували лише на 170 грн.

Тому поки держава не може повністю закрити це питання, існує ряд громадських та волонтерських організацій, які займаються питаннями жорстокого поводження з тваринами. Одна з таких — київська організація URSA, яка з 2018 року займається захистом прав тварин в Україні, а також юридичним супроводом злочинів проти тварин та утриманням центру з врятованними пухнастиками.

Відбудова.Запоріжжя поспілкувалася з засновницею ГО URSA Ярославою Кобою про те, чому люди знущаються над тваринами, про необхідність великих штрафів та про шляхи для створення гуманної України.

Як рівень агресії у суспільстві впливає на тварин

Жорстоке поводження — це найчастіша причина через, яку URSA допомагає тваринам. За словами Ярослави Коби їхня організація щодня обробляє від 1 до 5 звернень з приводу жорстокого поводження з тваринами. Повномасштабна війна також вплинула на цю статистику: показник злочинів виріс, бо в середньому URSA отримує 60 звернень на місяць з приводу знущання з тварин.

Рівень агресії в суспільстві дуже зріс. Звісно, люди злі на ворога, але на кого вони зривають злість і агресію? На того, хто слабший і не може дати здачі. Ніколи людина не піде зганяти злість на боксерові. Тому частіше страждають беззахисні: тварини та діти, — говорить Ярослава.

Водночас очільниця URSA впевнена, що збільшення рівня жорстокості до тварин буде мати негативні наслідки для всього суспільства. Мовляв кожен злочин проти людини починається зі злочину проти тварини. 

Людина вбиває кота, катує собаку, і не відомо коли вона переключиться на людей. Треба саджати людей за вбивство тварини сьогодні, щоб не розслідувати справу за вбивство людини завтра. Тож один з наших пріоритетних напрямків роботи це саме юридичний супровід випадків жорстокого поводження із тваринами, — каже очільниця URSA.

Цю думку підтверджують ряд досліджень взаємозв’язку між знущанням з тварин і насильством над людьми. Одне з таких, дослідження Френка Аскіоне з Денверського Університету в США у 1998 році. Жінок, які потерпіли насилля з боку їхніх чоловіків, запитували чи були до цього жертвами побоїв домашні тварини. У результаті, 71% опитуваних відповіли ствердно.

Коли рятувати чотирилапих допомагають навіть спецпризначенці

Хоч URSA переважно займається юридичними питаннями у сфері захисту тварин та гуманітарною місією, іноді організація проводить і евакуації чотирилапих. Зокрема після початку повномасштабної війни волонтери допомогли врятувати левицю із Гостомеля. 

За словами Ярослави, левицю на ім’я Руру тримав місцевий мешканець. Він завів тварину, як іграшку і вона жила в корівнику. А коли російські війська підійшли до Гостомеля, чоловік втік і покинув там левицю напризволяще. Весною 2022 року працівники «Гостомельського притулку для тварин» звернулися до URSA про допомогу у евакуації Руру. Її приспали заспокійливим та вивезли у безпечне місце.

Після евакуації Руру передали польським зооволонтерам у Варшаві, а зараз левиця мешкає у притулку для диких тварин поблизу Аліканте в Іспанії, — розповідає Ярослава про долю підопічної.

Ще одна тварина врятована URSA — пес Корд, його забрали з Курахова, прифронтового міста у Донецькій області. Собаку випадково помітила на відео в одному з телеграм-каналів членкиня URSA, журналістка Тетяна Гончарова. 

Пес був худий та хворий, тож волонтери вирішили терміново знайти його та забрати.

Ми написали у телеграм-канал, де вперше побачили відео з собакою. За допомогою автора відео ми дізналися, що пса бачили в Курахово. Забрати його звідти нам допомогли спецпризначенці підрозділу «Корд». На їх честь ми і назвали песика, — згадує Ярослава Коба історію порятунку хвостика.

Пес отримав всю необхідну медичну допомогу, і зараз знаходиться в Центрі Врятованих Тварин URSA, де займається із психологами, кінологами та чекає на нову родину.

Що змінить ситуацію зі ставленням до тварин

В URSA зауважують, що питання зменшення кількості безпритульних тварин та їх захисту ніколи не стояло в пріоритеті у влади. За словами очільниці ГО, до війни в Україні було близько 7 млн безпритульних тварин. Після початку повномасштабного вторгнення ця кількість постійно росте. Тому Україні необхідні термінові зміни на державному рівні.

Треба державна програма, яка би регулювала кількість безпритульних тварин. Треба розробити реєстр тварин, щоби можна було покарати тих, хто викинув тварину на вулицю. Нам потрібні величезні штрафи за скоєння злочинів проти тварин. Побив собаку — штраф 200 тисяч. Якщо людина цей штраф заплатить наступного разу вона собаку і пальцем не троне. Також це збільшить бюджетні надходження, — каже Ярослава Коба.

Та додає, що гуманність — це наслідок правильного виховання зокрема і в школах та садочках.

Треба вчити дитину, що не можна ображати тварин, що вони теж відчувають біль. Тоді люди і в дорослому віці проявлятимуть емпатію до чотирилапих. А якщо ставитися до тварини, ніби вона нічого не значить в цьому житті, то і статистика злочинів проти них не знизиться, — говорить Ярослава.

Авторка: Євгенія Казанцева