«Під час контрнаступу в 2023 році ми вже були налаштовані повертатися додому»: начальник Токмацької міської військової адміністрації про деокупацію та відбудову громади

Територію Токмацької громади, що знаходиться на півдні Запорізької області, було окуповано з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. До війни у громаді – це 25 населених пунктів та безпосередньо Токмак – проживали близько 36 тис. людей. Зараз – вдвічі менше. В інтерв’ю «Відбудові. Запоріжжя» начальник Токмацької міської військової адміністрації Олександр Чуб розповів про руйнування на території громади, життя ВПО та про відбудову після деокупації. 

— Розкажіть про руйнування на території Токмака та громади? 

 — Токмак знаходиться в окупації вже більш ніж два роки. За цей час люди через “Дію” передали до реєстру пошкодженого майна інформацію про більш ніж 300 зруйнованих будівель у Токмацькій громаді. Зараз, на жаль, ми не можемо провести обстеження, це буде можливо після деокупації. Деякі населені пункти на лінії фронту зазнали майже повного знищення. Так, села Роботиного немає – там не лишилося жодної вцілілої хати, зруйновані школа, і сільський клуб, і бібліотека. У селі Новопрокопівка знищено фельдшерсько-акушерський пункт, в Очеретоватому – школу. Що стосується Токмака, то у листопаді 2023 року артилеристи ЗСУ поцілили у садочок “Метелик”, в якому окупанти облаштували госпіталь. А ось в 2024 році житловий будинок в Токмаку  постраждав від “надійного” ППО росіян. Тоді, як завжди, ворог звинуватив в усьому ЗСУ, які били по зосередженню російських військових. От тільки ЗСУ поцілили туди, куди й хотіли – по скупченню росіян, а окупанти, як завжди – по звичайних людях.

— Скільки мешканців Токмацької громади виїхали з окупації, де зараз ці люди?

—  До складу Токмацької громади входять 25 сел та адміністративний центр –  Токмак. До війни у громаді проживали близько 36 тис. людей. Що стосується мешканців сел, то ми точно знаємо, скільки людей виїхало, а скільки залишилось. А ось з адміністративним центром, де проживало 20 тис. токмачан, складніше. Взагалі можу сказати лише приблизно. У громаді на тимчасово окупованій території залишилось 18-19 тисяч людей. Всі інші роз’їхалися по всьому світу, але більшість поселилася у Запоріжжі. Так, в обласному центрі проживає близько 2000 сімей – це більш ніж 4000 мешканців громади.

— Яку допомогу можуть отримати мешканці Токмацької громади?

— Наразі основну допомогу мешканці Токмацької громади отримують у нашому гуманітарному хабі, який знаходиться у Запоріжжі. Це – продуктові набори, одяг, засоби гігієни та інше. Всю інформацію ми своєчасно публікуємо у телеграм-каналі громади. 

Крім того, токмачани можуть отримати юридичну, медицинську допомогу. Важливо зазначити, що Комунальне підприємство «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» залишила всю матеріально-технічну базу в тимчасово окупованому м. Токмак, та змушена була релокуватися до Запоріжжя. 

У лікарні кожен пацієнт отримує якісну медичну допомогу. Відділення амбулаторно-поліклінічної допомоги пропонує широкий спектр послуг від діагностики до консультацій фахівців різних напрямків. Наші лікарі використовують новітні методи та технології, лікарня оснащена сучасним обладнанням, яке було надано німецькими спонсорами.

Працює і Управління соціального захисту. Туди звертаються щодо виплат державних допомог, компенсацій. Кошти на це є, вони заложені у бюджеті громади. 

Крім того, ті люди, які виїхали з окупації, можуть звернутися до влади Токмацької громади, щодо допомоги з житлом у Запоріжжі. Для мешканців нашої громади зарезервоване декілька кімнат у гуртожитку Запорізького національного університету.

Варто зазначити, що у Києві та Дніпрі  також стабільно працюють хаби. Важливо, що ми пересилаємо гуманітарну допомогу і в інші області України.

— Як зараз працює Токмацька міська рада?

— У травні 2022 року Президент Володимир Зеленський створив Токмацьку міську військову адміністрацію, яка тимчасово розміщується в обласному центрі. Токмацька міська рада зараз не працює, її функції виконує саме військова адміністрація. 

— Чи веде Токмак переговори з донорами щодо повоєнної відбудови?

— Під час контрнаступу у 2023 році ми вже були налаштовані повертатися додому – до нашої Токмацької громади. Тоді ми домовилися з міжнародними донорами, які надали будівельні матеріали для відбудови громади після деокупації. Але всі ми знаємо, що все сталося не так швидко, як хотілося б. Зараз ці будівельні матеріали знаходяться на спеціальному майданчику у місті Запоріжжя. 

Крім того Токмацька громада підписала меморандум про співпрацю з Координаційним центром Запорізької області. Вже після деокупації буде надаватися все необхідне обладнання та техніка. 

— Чи є у Токмацькій військовій адміністрації план дій після деокупації громади?

—  Так, ми розробили План першочергових заходів відбудови громади після деокупації. Цей план складається з 25 пунктів. У ньому розписано те, як будуть функціонувати органи державної влади, як будуть працювати житлово-комунальні господарства, освіта, цивільний захист. Таким чином у плані охоплені всі сфери діяльності громади, призначені відповідальні за ті чи інші заходи, строки їх виконання та приблизна вартість.

—  Як у Токмаку планують розміновувати сільськогосподарські землі?

—  На так давно я повернувся з навчальної поїздки з Хорватії. Після війни країну розміновували десять років. Вже пройшло тридцять років, але досі є землі на які ходити заборонено. Що стосується розмінування земель Токмацької громади і не тільки її після деокупації, то проблема набагато глобальніша. В 2023 році представники громади їздили на конференцію, що стосувалася саме розмінування земель. Є декілька варіантів, як це робити. Можна використовувати повітряні та наземні дрони, які виявляють, ідентифікують і знешкоджують вибухівку, міношукачі чи важку техніку, яка дозволить провести процедуру швидко та безпечно. Головне деокупувати землі, а з мінами ми впораємося.

— Що ви плануєте робити, щоб повернути токмачан з громад, у яких вони зараз мешкають?

— На мою думку, більш старше покоління все ж таки повернеться у громаду. Тяжко буде повертати молодь. У багатьох вже складене своє життя там, куда вони виїхали через війну. Будь то Запоріжжя, чи місто за кордоном. Щоб все ж таки молодь мала бажання жити у, наприклад, тому ж Токмаці, потрібно дати їй роботу. Нажаль, ще до війни виробництво на містоутворюючому підприємстві – «Дизелебудівний завод ім. С. М. Кірова» –  було припинено, а його потужності та майно розпродано.

Разом з тим, функціонував «Токмацький ковальсько–штампувальний завод», і я маю надію, що він продовжить працювати і після деокупації. Крім того, ще до повномасштабного вторгнення розпочалось будівництво БіоТЕС. Підприємства, яке виробляє паливо, переробляючи, лушпиння соняшника та солому. Наскільки я знаю, після деокупації керівництво компанії має намір продовжити будівництво. ТЕС створить понад 50 нових робочих місць і сотні нових робочих місць – в суміжних областях.  Безумовно, у майбутньому потрібно буде залучати інвесторів, щоб громада продовжувала жити, та приваблювала громадян повертатися назад. Зараз Токмацька міська військова адміністрація робить все від себе залежне, щоб зробити життя токмачан кращим, поки вони чекають на деокупацію своєї громади.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю видання “Відбудова. Запоріжжя” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.