«Переслідують, щоб зламати опір»: що відомо про викрадення людей на ТОТ Запорізької області та як їх розшукують

За даними МВС України, станом на вересень 2024 року понад 55 тисяч українців вважаються зниклими безвісти. Вдалося встановити долю лише 7 тисяч людей, ще понад 46 тисяч – розшукують. Серед них і значна кількість цивільних, які потрапили в російський полон на окупованих територіях, зокрема в Запорізькій області. Кого росіяни переслідують на ТОТ, як розшукують зниклих безвісти мешканців регіону та куди у такому випадку слід звертатись – у матеріалі «Відбудови. Запоріжжя».

Тільки корисні та достовірні новини! Підписуйтесь на telegram-канал «Відбудова. Запоріжжя»

У жовтні відбувся 58-й обмін військовополоненими між Україною та Росією. Додому повернулись 95 українських військових, серед них – 5 людей із Запорізької області. Втім, у полоні росіян перебувають не лише військові. Окупанти затримують й увʼязнюють цивільних на окупованих територіях, нерідко зʼявляється інформація про їхню загибель.

Так, на початку жовтня стало відомо, що в російському полоні померла жителька Мелітополя Тетяна Плачкова. Спецслужби РФ викрали жінку та її чоловіка у вересні 2023 року за нібито шпигунство. Вона перебувала у полоні декілька місяців, згодом родичі дізнались, що жінка впала в кому й померла. А що із чоловіком Плачкової й де він перебуває – невідомо. 

Згодом з’явилась інформація про смерть журналістки Вікторії Рощиної. Вона їздила на ТОТ Запорізької області, зокрема неодноразово бувала в Енергодарі, аби писати репортажі про життя українців в окупації. Під час однієї з таких поїздок у серпні 2023 року росіяни взяли її в полон, де жінка й померла.

Скільки жителів Запорізької області у полоні та як їх розшукують

Окупанти незаконно затримують людей в Мелітополі, Бердянську, Токмаку і в низці інших населених пунктів окупованої частини Запорізької області. Сотні жителів регіону місяцями або ж і роками перебувають у російському полоні.

Шукати людей допомагає, зокрема, регіональний центр Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин у Запорізькій області.

В середньому за тиждень до нас звертається до 50 людей. Це як рідні військових, які отримали сповіщення з ТЦК, так і рідні цивільних, які дізнались про їхнє увʼязнення. Також можуть звертатись по другому й третьому разу – наприклад, щоб отримати витяг з Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин, або якщо у людей зʼявилась якась інформація і вони не знають куди її донести,

x

Олена Орєшкіна допомагає із пошуком зниклих виключно за особливих обставин – тобто тих, чиє зникнення повʼязане з війною Росії про України.

Якщо людина зникла на окупованій території і при цьому немає відомостей про її ув’язнення, то вона не вважається зниклою за особливих обставин. Щодо військових – якщо вони саме знаходились на нулі і виконували бойове завдання, то вони вважаються зниклими за особливих обставин. Якщо військові добровільно здалися в полон або самовільно залишили військову частину, то ні,

x

Звернутися до представниці Уповноваженого можуть не тільки рідні, а і, наприклад, друзі чи колеги зниклої людини. Однак отримати зворотну інформацію зможуть лише близькі родичі – для цього треба документи, які це підтверджують.

Загалом я консультую і розповідаю куди треба звертатися, щоб інші структури займались пошуком зниклих. До мене приходять люди з різною інформацією: побачили щось в інтернеті, їм зателефонував побратим, сказав, що щось знає про зниклого. Але це не є офіційною інформацією. Всю інформацію, яку мають родичі, ми обов’язково перевіряємо. Ми також перевіряємо, чи немає людей в шпиталях чи в морзі. Якщо за репатріацією повертають тіла, то проводяться ДНК-експертизи,

За її словами, з цього та багатьох інших питань вони тісно співпрацюють із Центром з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Він працює у Запоріжжі більше 9 місяців. До його складу входять працівники поліції області, зокрема, слідчі й оперативники, а також спеціалісти-криміналісти.

За цей час до центру звернулися понад 2,5 тисячі людей, що втратили зв’язок з родичами, які перебували в зоні ведення бойових дій чи на окупованих територіях. Фахівцям вдалося встановити долю майже 1200 зниклих, у тому числі тих, хто потрапив у полон.

Наприклад, якщо я розумію, що людині більше допоможе слідчий – я скеровую її до нього. І навпаки: слідчі можуть направляти людей до мене, якщо розуміють, що питання у моїй компетенції. Ми всі працюємо заради одного – щоб всі наші хлопці та дівчата знайшлися і всі повернулися до своїх родин,

Кого переслідують росіяни на окупованих територіях

За словами правозахисників, інформацію про зниклих українців та те, що з ними відбувається, доводиться буквально збирати по крупинках з різноманітних джерел. Цим займаються зокрема у правозахисній організації «Медійна ініціатива за права людей».

Мабуть, основне джерело інформації – це опитування звільнених військовополонених, звільнених цивільних, утримуваних Росією. Люди, які тікають з окупації, також діляться інформацією. Ми постійно моніторимо ситуацію на окупованих територіях різними способами. Комунікація з ТОТ щодня ускладнюється, тому що є ризик для життя людей, і ми, звичайно, не хочемо піддавати цьому ризику нікого,

Також вони працюють з відкритими даними й відстежують так звані «судові процеси» в Росії над українськими полоненими.

Ми намагаємося відстежувати так звані «судові процеси» в Росії над українськими військовополоненими і цивільними заручниками – не з точки зору правосуддя, а з точки зору порушення права на справедливий суд. Це теж воєнний злочин. Коли у нас з’являється важлива інформація – ми передаємо її правоохоронним органам,

x

Вона підкреслює, що росіянам важливо переслідувати місцевих активістів у громадах. У полон часто потрапляють журналісти, представники місцевого самоврядування, а також багато поліцейських в ув’язнені.

Росіяни їх переслідують, щоб зламати опір і встановити атмосферу страху. Під тиск також підпадають лікарі і вчителі, бо вони часто є лідерами в своїх громадах, і росіянам потрібна співпраця з ними. Так само релігійні діячі, церковнослужителі. Загалом – всі, хто може мати загальний вплив, хто може об’єднувати людей. Ветерани АТО – бо окупанти відчувають від них небезпеку, хоча більшість з ветеранів вже цивільні люди, які не мають стосунку до армії, 

Але з часом, каже правозахисниця, коли така категорія людей вже закінчується, а потреба тримати громаду в постійному страху залишається, під переслідування підпадають звичайні люди.

Громадська організація «МІПЛ» створила інтерактивну мапу, на якій позначені місця, де росіяни утримують військовополонених та цивільних ув’язнених. Нині там більш ніж 150 локацій, регулярно з’являються нові.

x

x

Куди звертатись для пошуку людини, яка зникла безвісти

Нижче вказуємо повний алгоритм дій, що робити, аби знайти людину, безвісти зниклу через війну. 

1. Звернутися до найближчого відділку поліції. При собі мати паспорт та документи, які засвідчують родинні звʼязки.
2. Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. Провести ДНК-експертизу.
4. Заповнити анкету на сайті Єдиного вікна для громадян.
5. Звернутися до:

• Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (0 800 300 529; 044 390 43 90, електронна пошта – [email protected]);
• Національного інформаційного бюро (044  287 81 65, 16-48, електронна пошта – [email protected]);
• Обʼєднаного центру з координації пошуку та звільнення (098 321 11 21, 044 321 11 21);
• Міжнародного комітету Червоного Хреста (0 800 300 155, +41 22 730 3600, електронна пошта – familylinks.icrc.org/uru-webform-ua).

Після цього необхідно подати заяву та отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (поштою на вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, електронною поштою [email protected]).

До заяви треба додати копію паспорта заявника, копію документа про ступінь родинних звʼязків зі зниклою особою, копію сповіщення з ТЦК та СП (у разі зникнення військового).