Написання Програм комплексного відновлення: на якому етапі громади Запорізької області
В 2024 році п’ять громад Запорізької області – Запоріжжя, Широківська, Михайло-Лукашівська, Біленьківська та Михайлівська – розпочали роботу над написанням Програм комплексного відновлення. Проект реалізується за підтримки ГО «Спільно HUB», яка організувала ряд заходів для надання громадам всіх доступних інструментів для написання якісних програм. «Відбудова. Запоріжжя» поспілкувалася з комунікаційною менеджеркою громадської організації Тетяною Воскобойніковою та дізналася про те, на якому етапі знаходяться громади при написанні ПКВ, з якими проблемами стикнулися, яким чином залучається громадськість.
– На якому етапі знаходяться громади з написання своїх програм комплексного відновлення?
– Деякі з громад на етапі створення робочої групи. Нагадаю, що в групах повинні бути представники органів місцевого самоврядування та громадськості. Деякі робочі групи вже збирають пропозиції від мешканців, які мають бути враховані при написанні ПКВ, але є і такі, хто вже завершив цей етап. Більшість на етапі збору вихідних даних та аналізу.
– Що впливає на швидкість написання ПКВ?
Можу сказати, що всі громади рухаються у своєму темпі, на це впливають різні фактори. Отримання ключів, внесення в державні системи – на це потрібен час, і це безумовно впливає на написання ПКВ. Написання такого великого документа потребує високого відсотка залученості, а громадам складно, подекуди неможливо, виділити для написання окрему людину, яка паралельно не буде виконувати своїх поточних робочих завдань.
– Яким чином громади залучають громадськість?
– Як відомо, Програми комплексного відновлення мають бути створені з урахуванням інтересів громадськості. Саме тому громади залучають своїх мешканців до написання ПКВ. Так, найпростіше залучити громадськість в нашому регіоні – це створити опитувальники. В них формується певний перелік питань, на які відповідають громадяни. Після цього робоча група вже обробляє ці відповіді, та приймає рішення враховувати їх [пропозиції] чи ні.
– Який формат цих опитувальників?
Більшість громад обирає за основу електронний формат опитувальника, який розповсюджується на офіційних ресурсах громади, то через локальні групи в месенджерах. Деякі громади до електронного формату додали можливість залишити пропозиції в паперових анкетах, задля максимального охоплення населення громади. Їх розміщують, наприклад, в ЦНАПах.
– Наскільки громадськість активно долучається до написання ПКВ?
– Є мешканці громад, якій дуже активно беруть участь. Наприклад, Михайло-Лукашівської. За перші дві доби після її оприлюднення робоча група отримала більш ніж 80 відповідей. Це високий показник. Хтось за весь період зібрав близько 40 пропозицій, і це доволі низький показник активності.
– Яким чином громадам надається допомога при написанні Програм комплексного відновлення?
– Громадам допомогають менторки Аналітичного центру Cedos. Вони надають всіляку підтримку: від допомоги в формулюванні запитань в анкетах, до модерації засідання робочої групи. Менторки консультують громади, як всі ці процеси правильно оформити з погляду держави. Їх залученість залежить ввід потреб конкретної громади. Нами – ГО «Спільно HUB» – були організовані обмінні поїздки до Чернігівщини та Вінниці, де були налагоджені контакти з громадами, які вже пройшли шлях створення Програма комплексного відновлення. Проведено ряд семінарів з переосмислення дорожньо-транспортної інфраструктури. Ще рад семінарів заплановано вже на етапі, коли програми будуть написані задля покращення їх імплементації.
– Коли громади приступають безпосередньо до написання Програм комплексного відновлення?
– Можу сказати, що ми провели усі заплановані заходи. Зараз даємо час саме на написання ПКВ. Маємо надію, що до кінця липня у громад буде сформований принаймні “чорновий” варіант програм, з яким можна було б далі працювати. Бо наступним етапом має бути громадське обговорення, яке є обов’язковим етапом перед голосуванням програми на виконкомі.
