«Ми, наші улюбленці та війна»: у Запоріжжі відбувся закритий показ документального фільму
18 квітня у Запоріжжі відбувся закритий показ документального фільму «Ми, наші улюбленці та війна» режисера та тревел-блогера Антона Птушкіна.
Про це повідомили у Департаменті культури і туризму Запоріжжя.
«Ми, наші улюбленці та війна» – це дебютна стрічка Антона Птушкіна, яка була знята спільно з Канадою, та присвячена загиблому військовому із Запоріжжя Артему Дементію. У ньому демонструється, що повномасштабна війна впливає не лише на життя людей. Жертвами військових дій Росії проти України дуже часто стають домашні улюбленці та дикі тварини.
Перед початком кіносеансу автор поспілкувався із запоріжцями. У своїй промові, він розповів, що два роки працював над створенням цього фільму, а також зазначив, що не є професійним режисером.
«Відбудова.Запоріжжя» поспілкувалася із глядачками, які були присутніми на закритому показі стрічки, серед яких адвокатка Катерина Тимошенко. За її словами, дебютний фільм відеоблогера викликав багато різних емоцій: від сміху до сліз. А також продемонстрував, яке має бути ставлення людей до тварин.
Це чудова стрічка, яка захоплює увагу з першої хвилини. Було над чим поплакати, бо деякі моменти вражають у саме серце. Після фільму лишається надія, що ми не все втратили, у нас є головне – людяність, – поділилася враженнями Катерина Тимошенко.
Переважну більшість відвідувачів кінотеатру склала молодь від 18 до 25 років. Крім того, на показі були присутні жінка та старша донька загиблого воїна, якому Антон Птушкін присвятив свій документальний фільм.
За словами глядачки Ярослави Пілютіної, під час кіносеансу між присутніми виник зворушливий зв’язок підтримки.
Під час показу фільму здавалося, що всі люди в кінотеатрі, як близькі родичі. Була така атмосфера, коли ми всі невербально підтримували одне одного. Нібито глядачі, у яких немає тварин, відчували теж саме, що й ті, у кого є такий біль. Коли увімкнули світло, десь 80% були з червоними очима і носами, не плакали мабуть тільки чоловіки, і то не всі, – розповіла Ярослава Пілютіна.
Як додає Ярослава, ця документальна стрічка торкнулася самого серця, адже зайвий раз змусила багатьох пригадати пережитий досвід на цій війні.
Авторка: Євгенія Казанцева